Кожен пасажир громадського транспорту хотів би користуватися сучасним рухомим складом, який до того ж має ходити чітко за розкладом. Натомість, найчастіше в українських містах альтернативою цьому виступають "маршрутки", оскільки місцева влада живе в парадигмі, що громадський транспорт має бути самоокупним та приносити прибуток.
Однак західний досвід показує, що це не так. В ЄС перевізники отримують платню від міст за транспортну роботу, а бюджет громад економічно виграє від іншх факторів, яким сприяє транспорт.
Скільки треба грошей, щоби зробити якісний громадський транспорт та звідки вони мають взятися?
