Наш "презентаційний тур" Національної транспортної стратегії 2030 виходить на фінішну пряму. Нещодавно ми відвідали два міста – Херсон і Миколаїв. В першу чергу, хочеться поділитися планами з будівництва бетонної дороги 1-ї категорії Одеса – Миколаїв – Херсон. Цей проект є стратегічним і життєво необхідним для України, оскільки ця траса в перспективі з'єднає порти Одеси, Миколаєва та Херсону. Тепер зупинюсь детальніше на транспортних об'єктах двох відвіданих міст.

Херсон. Аеропорти

Хотілося б відзначити, що місцева влада, крім бажання працювати і змінювати разом з нами інфраструктуру на краще, виступила з чудовою ініціативою – закупити обладнання для херсонського аеропорту. Відмінна ідея, я вам скажу!

Ви в курсі, що вони за свої гроші – 100 млн грн – вже відновили злітно-посадкову смугу, зробили капітальну реконструкцію руліжної доріжки, завдяки чому зараз вона знаходиться в ідеальному стані? Так ось, завдяки цьому два роки тому Херсон "полетів". Спочатку почали оперувати Turkish Airlines, зараз літає і МАУ. І це прекрасна можливість жителям Південного регіону долетіти до хабових аеропортів – Борисполя і Стамбула, які в свою чергу відкривають можливість до подальших подорожей по всьому світу.

Херсон. Річки і моря

Місцевий порт вельми унікальний, адже він розташований так, що відкриває доступ і до річки Дніпро, і до Чорного моря. У нас є можливість "підтягти" всю річкову логістику. Я прихильник розвитку внутрішніх водних шляхів (дай Бог, приймуть нарешті закон і ми "запрацюємо" в цьому напрямку), тому вважаю, що саме цей порт дає велику можливість для розвитку судноплавства на Дніпрі. Тому, власне, перевізники і звертають на нього увагу.

Раніше з моєї ініціативи було підписано протокол з заступником міністра транспорту Білорусу щодо днопоглиблення верхньої частини Дніпра. Білоруси взяли на себе зобов'язання виділити 5 млн доларів на ці роботи, і зараз в продовження цієї співпраці голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв запросив білоруську делегацію для того, щоб поговорити більш конкретно про вантажі та розробити план дій.

Єдине, що мене засмучує – недостатня завантаженість потужностей порту, тому нам потрібно максимально прискорюватися з пілотним проектом концесії і передавати все це в руки приватного оператора, так як дуже шкода дивитися на порожній порт.

Миколаїв. Порти

У Миколаєві ситуація з портами – повна протилежність тій, що ми бачили в Херсоні. Тут усі портові потужності знаходяться в оренді і в спільній діяльності з приватною компанією (як в Одесі, наприклад). Порт виконує функцію лендлорда і збирає орендну плату. І ця схема, повірте мені, куди краще працює в нинішніх умовах! Єдине, що потрібно попрацювати над тим, щоб забрали портові перевантажувальні крани, які були передані за копійки в оренду і зараз зовсім не приносять грошей. А так, моя думка – є над чим працювати, але і є від чого відштовхуватися, база для подальшої роботи хороша. Словом, візит в Миколаївський порт мене порадував.

Миколаїв. Мости

Оскільки 2017 рік був названий "роком мостів", без них і тут не обійшлося. Є один проект, який попередня влада чомусь не змогла втілити в життя (чесно кажучи, сам не розумію причини, адже проект крутий). Йдеться про Миколаївський мiст. Він мегаважливий для транзитного трафіку, адже фури, завантажені зерном, проїжджають через житлові масиви, а це означає не тільки розбиті дороги в місті, а й убита екологія. Місто без цього моста просто задихається! Відповідно, питання вже стоїть про здоров'я людей.

Можливо, ви знаєте, що в Миколаєві вже є один міст, який функціонує, однак він вимагає капітального ремонту, і його потрібно буде закрити на реконструкцію. Якось так. Тому я вважаю, що ми повинні дати JICA (Японська агенція з міжнародної співпраці) місяць-два на прийняття рішення щодо видачі кредиту, і, якщо ж відповіді не буде, то оголошувати конкурс і залучати нового інвестора. Міст Миколаєву потрібен. Це беззаперечний факт!

Миколаїв. Повітряні шляхи

У місцевої влади є план відновлення Миколаївського аеропорту. Особисто я вважаю, що ця ідея дуже добре лягає в загальну систему розвитку регіональних аеропортів. Хоча, маючи в радіусі 200 км хабовий одеський аеропорт, і в 50 км херсонський, це завдання не номер один на сьогодні для Миколаєва. Але, звичайно, чим більше у нас в Україні функціонує аеропортів, тим більше у людей буде можливостей літати.

Підсумовуючи, хочу акцентувати, що Херсон і Миколаїв – це регіони, які були незаслужено забуті, і їх потрібно розвивати, тому що це – логістика півдня нашої країни, стратегічно важливі регіони! Це порти, річкове судноплавство, дороги, які "окільцьовують" Чорне море, тому працювати тут потрібно дуже активно.