Після початку повномасштабного російського вторгнення Україна зіткнулася з обмеженнями у роботі портів, а відтак тема діяльності Адміністрації морських портів відійшла на другий план. Пріоритетними стали безпекові питання. Проте поступово до питань розвитку портової галузі почали повертатися - в профільному міністерстві знов заговорили про днопоглиблення, зокрема, на Дунаї; концесійні проекти; а під кінець року вперше за довгий час АМПУ навіть прозвітувала про поточні обсяги перевалки в портах.

Через військові ризики, зі зрозумілих причин, Адміністрація морських портів України обмежила спілкування в публічному просторі. З огляду на це ЦТС вирішив зробити огляд діяльності держпідприємства в 2023 році та його планів на рік наступний, користуючись інформацією, оприлюдненою АМПУ на зустрічах з представниками бізнесу, спираючись на власні джерела та наявну інформацію від представників Адміністрації.

Чотири виклики, не рахуючи росії

В першій половині року ключовим негативним фактором для морської галузі стало поступове припинення роботи Чорноморської зернової Ініціативи - навесні росіяни максимально саботували роботу цього маршруту, аж доки в липні він припинив функціонувати остаточно. Як результат, ще більше посилилася переорієнтація вантажів на і без того завантажену інфраструктуру портів Дунайського регіону, а також на залізничний та автомобільний транзит через кордони з ЄС.

Іншим негативом власне для АМПУ стала істотна і чутлива для підприємства втрата доходів від портових зборів і вимушене виведення в простій частини співробітників адміністрацій портів Великої Одеси. 

Фактично одночасно з одностороннім виходом із Зернової Ініціативи рф почала масштабні обстріли портів Дунайського регіону та Великої Одеси. Загалом, з липня було здійснено понад 20 атак.

Серед ключових негативних факторів в АМПУ також виділяють низьку пропускну спроможність Сулінського каналу. Лише 2 судна для входу та 7 - для виходу при необхідних 4 - на вхід, 10 - на вихід. Як наслідок, накопичення суден, готових до виходу в районі Чатал, та черги на вхід в районі Суліни. 

Диспетчер в коридорі  

Завдяки спільним зусиллям Збройних сил України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та МЗС, з серпня запрацював новий морський коридор. На цей раз без обмежень по видам вантажів. За даними АМПУ, з серпня і станом на 29 листопада тимчасовим коридором з портів Одеса, Чорноморськ та Південний вийшли вже 160 суден, які експортували 4,3 млн т агропродукції, а загалом 6,3 млн т вантажів. Що важливо, тепер це не лише аграрні вантажі, а і продукція ГМК, яка також відіграє ключову роль в отриманні держбюджетом валютних надходжень. Також, коридором почали заходити не лише порожні судна, але і з імпортними вантажами.

АМПУ в цьому процесі виконує роль координатора між усіма задіяними сторонами.

Дунайські резерви

Тут першочергова увага приділялась пошуку невикористаних резервів з метою підвищення ефективності використання наявної інфраструктури та створенню нових точок перевалки. Керівник АМПУ Юрій Литвин відзначає, що за 2 роки було відкрито 20 нових точок перевалки та реалізовано 15 інвестпроектів разом з бізнесом в портах Рені та Ізмаїл. 

Також в Адміністрації морських портів наголошують, що спільно з Державною службою морського та річкового транспорту було розроблено та впроваджено ряд заходів з оптимізації операційної діяльності дунайських портів, а саме: проведення суден у темний час доби; використання методу лідирування, що передбачає проведення одним лоцманом двох суден; збільшення розмірів суден, яким дозволяється захід до порту.

Загалом за 2022-2023 роки, за наявною у ЦТС інформацією, кількість українських лоцманів на Дунаї була збільшена з 14 до 78 осіб. 

Стримані інвестиції

Через інтенсивні атаки на портову інфраструктуру з боку рф значна частина капітальних інвестицій була призупинена. Як наслідок, за 9 місяців виконано було 31% від плану капінвестицій. Основні зусилля були зосереджені на підтримці глибин портів Дунаю, завершенні першочергових ремонтів та відновленні причалів, під'їзних шляхів та логістичної інфраструктури портів Дунаю. Обсяг експлуатаційного днопоглиблення у 2023 році склав близько 1,89 млн куб. м.

Зі слів Юрія Литвина, АМПУ зараз спілкується із військовими та визначається, які об’єкти можна безпечно відновлювати в першу чергу, а що буде плануватись на середньострокову перспективу. Всі інвестиції - це власні кошти АМПУ, окрім того залучаються донори, які допомагають технікою та долучаються до великих проектів 

На 4-й квартал поточного року планується закінчення ремонтних робіт по окремих причалах та під'їзних шляхах. 

Перевалка: вже трохи краще

За підсумками січня-жовтня 2023 року портові оператори у морських портах України обробили 46,2 млн т вантажів. Це на 5,4 млн т більше, ніж за аналогічний період 2022 року. За підсумками звітного періоду, перевалка експортних вантажів зросла до 41,7 млн т (+22,8%). Найбільше портами було оброблено зернових вантажів - 34,9 млн т. Це майже на 70% більше ніж за аналогічний період минулого року. Другою важливою складовою є експорт вантажів гірничо-металургійного комплексу.

Дунайські порти за жовтень обробили 2,85 млн т вантажів. Із них оператори порту Ізмаїл - 1,89 млн т проти 1,1 млн т в 2022 році, Рені - 856 тис. т проти 717 тис. т в 2022 році, Усть-Дунайськ - 111 тис. т проти 85 тис. т роком раніше. 

За обережними прогнозами, обсяги перевалки за підсумками року можуть сягнути 55 млн т. Для порівняння, це лише третина від показника 2021 року. Але в умовах війни і це вже можна вважати досягненням.

Загадковий фінплан

В листопаді Кабінет міністрів затвердив фінансовий план ДП "Адміністрація морських портів України" на 2024 рік. В публічному доступі документа немає, але, згідно відкритої інформації, в наступному році підприємство має отримати чистий дохід від реалізації продукції у розмірі 3 808 млн грн, чистий прибуток у розмірі 311 млн грн. До Державного бюджету України та цільових фондів передбачається спрямувати 1 672 млн грн. Капітальні інвестиції на 2024 рік заплановано у обсязі 487 млн грн. 

Плюс контейнери і Миколаїв?

Першочергові кроки АМПУ, як в цілому керівництва галузі, в 2024 році будуть спрямовані на максимально можливе відновлення діяльності портів у зв'язку з відновленням судноплавства. Це, по-перше, розширення номенклатури вантажів, що перевалюються в портах Великої Одеси. Зокрема, мова може йти про контейнери.

Також є обережний оптимізм з приводу відкриття портів Миколаїв та Ольвія… за певних умов. 

По портам Дунайського регіону, не дивлячись на тимчасовий спад, має продовжитися робота над підвищенням їхньої ефективності, на випадок, якщо безпекова ситуація не дозволить знову користуватись портами Великої Одеси. В планах - вийти на 4 млн т обробки вантажів на місяць. 

АМПУ також залучена до проектів розвитку державно-приватного партнерства в портах Чорноморськ, Одесі, Ізмаїл. З зацікавленими інвесторами, за даними джерел в АМПУ, вже йдуть перемовини. 

Читайте також Головний економічний драйвер 2024 - зростання вантажної бази