В ніч на 6 червня 2023 року, о 02:50, російські війська здійснили внутрішній підрив конструкцій Каховської ГЕС на Дніпрі. Внаслідок підриву машинної зали зсередини гідроелектростанцію було повністю зруйновано. Відновленню станція не підлягає.

Таку офіційну інформацію щодо акту екоциду, здійсненого росіянами, дає гідрогенеруюча компанія "Укргідроенерго", що оперує гідротехнічними спорудами на Дніпрі.

Повідомляється, що в зоні підтоплення знаходиться близько 80 населених пунктів, проходить термінова евакуація населення. Течія зносить будинки, затоплено елеватори поблизу річки, у Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила та є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн, також можуть бути наслідки для роботи Запорізької АЄС. Все це тільки попередня шкода, повну міру якої оцінити зараз складно. Проте, експерти і влада вже називають це найбільшою рукотворную техногенною катастрофою світового масштабу останніх десятирічь, яка буде мати вплив як на екосистему, так і життя сотень тисяч людей у наступні роки. 

На шляху до портів Чорного моря

Про що зараз майже не говорять, так це про вплив знищення росіянами Каховської ГЕС на транспортну систему України. Тут варто нагадати, що гідроелектростанція забезпечувала навігацію на Дніпрі від Нової Каховки до Запоріжжя. Шлюз Каховської ГЕС був елементом каскаду гідротехнічних споруд на Дніпрі, завдяки яким судноплавство було можливе на всій протяжності українського відрізку ріки.

Оскільки Каховський шлюз був найпівденнішим на Дніпрі, то зазвичай, в силу кліматичних умов, і працював він найдовше серед інших. Відповідно, і кількість шлюзувань тут була найбільшою. Приміром, за даними МІУ, в 2016 році в Новій Каховці було здійснено 3159 шлюзувань (проти 2928 у Запоріжжі).

З огляду на свій вік гідротехнічна споруда, як і інші на Дніпрі, була не в найкращому стані і потребувала модернізації. Необхідність цього в 2016 році підтвердило обстеження, здійснене Корпусом інженерів армії США, що здійснює проектування і утримання дамб в своїй країні.

Тим не менше, стан шлюзу дозволяв здійснювати судноплавство по Дніпру, яке набувало позитивної динаміки напередодні російського вторгнення.

Так, за підсумками 2021 року перевезення по Дніпру збільшились на 28%, до 14,4 млн тонн вантажів, що було максимальним показником починаючи з 2013 року. Кількість суднопроходів склала 15838. Звісно, не всі ці вантажі транспортувалися по всій течії Дніпра територією України, але це точно стосується зернових вантажів та продукції гірничо-металургійного комплексу. Такі вантажі йшли на експорт, а значить проходили шлюз Каховської ГЕС на шляху до морських портів. В 2021 році перевезення зернових по головній українській річці склало 3,61 млн тонн, металопродукції -  1,2 млн тонн.

В цілому, потенціал перевезень по Дніпру в перспективі оцінювався в 30 млн тонн на рік. 

Що буде з судноплавством?

Через окупацію росіянами в 2022 році частини території України в нижній течії Дніпра, захоплення Каховської ГЕС та бойові дії, минулого року перевезень не було. Вантажі перейшли на залізницю та автомобільний транспорт. "Логістика, в принципі, вже перебудувалася. Більше як за рік війни ми бачимо нарощування руху через Дунай", - говорить Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. 

Тим не менше, "Нібулон", приміром, зміг відновити роботу з річковим транспортом своєї Кременчуцької філії. Однак, щодо роботи на всій течії Дніпра оцінки у компанії були скептичні. Зокрема, в інтерв’ю "Портам України" директор з логістики "Нібулона"  Сергій Калкутін говорив, що через те, зо Каховський шлюз вже було пошкоджено, то навіть відновлення навігації до Каховського шлюзу - це вже було б добре.

Проте, події сьогоднішньої ночі з повним руйнуванням Каховської ГЕС означають, що навіть за умови деокупації територій, технічна можливість для відновлення судноплавства може з’явитися не скоро. "Якщо ми беремо ситуацію до початку 2022 року, баржі мали можливість йти вниз до Чорного моря. Тепер через підрив ГЕС, фактично, можемо говорити про закриття на багато років комерційного судноплавства по Дніпру", - говорить Денис Марчук і додає, що важко говорити про терміни відновлення, коли триває війна. 

Окупанти завдали значних ушкоджень і Каховська гребля в такому стані не придатна для проходження комерційних суден. "Відповідно, ми маємо Дніпро, розрізаний на дві ділянки. На додаток, поки незрозуміло, чи буде судноплавною ділянка між Каховським шлюзом та Запорізьким - потрібно заново промірювати глибини після остаточного спаду води у Каховському водосховищі", - відзначає експерт транспортного ринку Андрій Ісаєв. 

З цього приводу генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота вже зауважив, що ситуація залежатиме від того, чи підірвана або знищена нижня водозливна гребля. За його словами, якщо вона підірвана, то вся вода зійде з водосховища. Якщо ж ні, то глибина у водосховищі може утриматися на рівні 3 метрів. До того ж, за його твердженням, руйнація Каховської ГЕС не має впливу на водосховища вище по каскаду.

У зв’язку з цим колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань з певною долею оптимізму говорить, що відбудувати дамбу можливо було б протягом 1-2 років. "Тому не потрібно перекреслювати розвиток судноплавства. Більше займе розмінування, напевно", - висловив думку колишній посадовець.

Збудувати нове?

Підрахувати оцінки шкоди та бюджет відновлення зараз дійсно складно. Проте, в "Укргідроенерго" вже заявили, що відновлювати греблю будуть. "На сьогодні ми бачимо, що вже пів станції немає і вона знаходиться під водою. Іде розмив гідроспоруд. Нам потрібно буде дуже швидко побудувати нову станцію і ми побудуємо на тому самому місці ще потужнішу ГЕС", - заявив Ігор Сирота. "Тому ми з проектним інститутом і з будівельниками обговорюємо питання, як потрібно після деокупації відгородити плотину", - додав він. 

Тут лише відзначимо, що від початку підготовчих робіт до введення в експлуатацію зруйнованої нині ГЕС знадобилося 9 років, з яких 4 роки пішли безпосередньо на будівельні роботи.

Допомогти у відновленні могли б американці. Як вже згадувалося вище, Американський інженерний корпус проводив аудит стану шлюзів на Дніпрі. "Я б порадив керівникам транспортної галузі ініціювати процес і звернутися з таким запитом до американської сторони. United States Army Corps of Engineers - інженерне агентство, яке підпорядковане Міноборони США. Вони робили аудит в 2016 році шлюзів, які в 1930-х роках ставились американськими інженерами. Буде символічно - росіяни зруйнували, американці з нами відбудовують. Необхідне обладнання може бути поставлене в рамках "Рамштайну" чи ленд-лізу, тобто досить швидко", - припускає Віктор Довгань.

Окрім того, залученим може бути ЄС, оскільки внутрішні водні шляхи були і є одним із напрямків співпраці ЄС та України, а в рамках допомоги Євросоюзу існує програма розвитку внутрішніх водних шляхів.