"Для нас законна ціль - будь-який корабель, який несе Андріївський прапор Військово-морського флоту росії. Де би він не був у будь-якому місці світового океану", - говорить в інтерв’ю Українській правді командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа. Але наразі всі зусилля ЗСУ та ВМС зосереджені на витісненні флоту ворога подалі від українських берегів та завданні ударів по його кораблям в Чорноморському регіоні.
ЦТС передруковує основні моменти інтерв’ю, що стосуються хронології подій цієї війни на морі та подальших перспектив для судноплавства.
"Невеличка війна" на морі в перші дні
Угруповання (ВМС) було розосереджено, частина кораблів була в морі, частина знаходилася в інших пунктах базування, нештатних, як кажуть: на цивільних причалах або інших об'єктах. Але більшість кораблів знаходилася в морі. Тому в перші дні війни жоден військовий корабель не постраждав після масованих ударів противника, всі вони були розосереджені…
На "Гетьмані Сагайдачному" на момент повномасштабного вторгнення почалися ремонтно-модернізаційні роботи. На ньому не було взагалі енергетики… Як військовий корабель, який міг би брати участь у відбитті агресії, він на той момент не був спроможний взагалі. Тому командиром корабля було прийняте розумне рішення (про затоплення. - ЦТС).
Були підходи до наших берегів. Було багато дивних епізодів. Наприклад, фрегат "Адмірал Макаров" ганявся за маленьким водолазним судном, яке йшло вздовж берега, наносив вогневий удар… Але екіпаж не розгубився, підійшов під захист берегової артилерії, яка нанесла ураження по "Макарову". Той зрозумів, що там йому робити більше немає чого, і швиденько-швиденько повернувся до Севастополя. Тому така невеличка війна на морі в цей час продовжувалася.
Перше застосування "Нептунів"
Перше застосування "Нептуна" було, коли фрегат "Адмірал Ессен" підійшов дуже близько до нашого берега. І за ним ішли ще десантні кораблі вздовж Тендрівської коси. В напрямку порту Південний, між Південним і Очаковим, десь посередині, в район Рибаківки. Вони здійснювали так звані демонстраційні дії.
Коли "Ессен" підійшов, ми вирішили спробувати, що ж може наш "Нептун". Перші пуски не були настільки вдалі, як по крейсеру "Москва", але тоді вперше був пошкоджений цей фрегат "Ессен". Було там декілька "двохсотих" у них на борту, наскільки мені відомо. Корабель терміново повернувся в Севастополь на ремонт, ракета не попала прямо в борт, я так розумію. Був підрив безпосередньо біля корабля.
Зміїний
Гарнізон (на острові Зміїний) був виставлений для того, щоб у першу чергу запобігти так званим асиметричним діям, які могли бути у випадку розгортання якогось "кримського сценарію". Повномасштабній агресії він на той момент не міг протистояти. У нас іще не були побудовані берегові ракетні війська, які могли би, як зараз, здійснити ураження кораблів противника.
Я запросив дозволу головнокомандувача ЗСУ Залужного щодо евакуації цього гарнізону. Отримав дозвіл. Але у зв'язку з погодними умовами ми не встигли це зробити, на жаль.
Зміїний став плацдармом російської федерації для контролю судноплавства по Дунаю і на підходах до портів Великої Одеси. З цього острова здійснювалися рейдові дії катерами противника до Дунаю. Вони намагалися мінувати підходи до гирла. Були навіть вогневі зіткнення між цими катерами і катерами ВМС України безпосередньо в самому Дунаї. І з цього острова забезпечувалась також ізоляція району.
Загоном кораблів ізоляції району керував крейсер "Москва". На цьому крейсері зробили командний пункт ізоляції району.
Потоплення флагмана Чорноморського флоту росії
Крейсер "Москва" був знищений за допомогою сил і засобів Військово-морських сил України від початку і до самого кінця: від виявлення і до його знищення.
Ми знали (після атаки), що він іще на плаву. Ми намагалися відслідкувати, але не мали повної інформації… Зрозуміли, що все ж таки є враження, коли мені доповіли, що всі кораблі, які були поряд з крейсером, дуже швиденько почали рухатися до нього. А він сам, скажемо так, став в дрейф, тобто перестав рухатися. Тоді ми зрозуміли, що влучили.
Крейсер пройшов перед повномасштабною агресією повний ремонт, було вкладено дуже багато грошей на його модернізацію. Але я так розумію, вона не допомогла, ця модернізація.
З політичної й іміджевої точок зору - це велика втрата росії. Особливо з іміджевої.
Зміна балансу сил
Після затоплення крейсера "Москва" противник зрозумів, що просто так до нашого берега він підійти уже не має змоги. І кораблі російської федерації, особливо великі, трималися вже набагато далі від наших берегів, ніж це було з початку повномасштабної агресії. Вони не підходили ближче десь 100 морських миль. Ми перетворили уже в квітні 2022 року північно-західну частину Чорного моря, а це майже 25 тис.кв км, у сіру зону… Це така велика сіра зона, яку повністю ніхто не контролює. Але кораблів Чорноморського флоту там немає й не буде. І це такий перший серйозний етап по вивільненню моря від російських загарбників.
Про морські дрони і не тільки
З початку повномасштабної агресії ракетні війська і морські дрони відіграли дуже суттєву роль у вивільненні українського моря. Тому я згоден з тим, що саме безпілотні технології - це технології майбутнього для військових конфліктів.
Але море має певну нелінійність…Так, дрони - це ще один спосіб, як можна мочити русню. Я з цим згоден, воно працює. Але є певне обмеження в застосуванні цих засобів. В першу чергу це і розмір, і озброєння, і можливість протистояти погодним умовам - багато всього, що відрізняє їх від корабля.
Дрони - це та зброя, яка може наблизити нам перемогу на морі. Але це не єдине рішення…
Треба розуміти, що у нас є не тільки дрони. Дуже велику роль грають Повітряні сили ЗСУ зі своїми славетними Storm Shadow. Саме вони забезпечили дуже точні удари по штабу Чорноморського флоту.
Історична, до речі, подія, десь на рівні крейсера "Москва". Носій "Калібрів" був знищений прямо в доці. Потужний новий підводний човен з гарною назвою "Ростов-на-Дону". Або новітній ракетний катер "Аскольд", який так і не встигли ввести до складу флоту.
Чому Севастополь для росіян важливіший за Новоросійськ
Севастополь - це база, яка будувалась сторіччями. Там розосереджені боєприпаси, запаси пального, які заховані в горах, їх не так легко вразити.
У Севастополі - центр медичного забезпечення, великий шпиталь і таке інше. Там же побудовані всі освітні заклади. Тобто Севастополь - це такий стратегічний хаб.
У Новоросійську знаходитися флоту, особливо в такій кількості, чисто фізично небезпечно. Той військовий порт, який росія будувала уже під час незалежності України, він був збільшений, але він недостатньо розвинутий, щоб забезпечити базування Чорноморського флоту.
(Щодо будівництва бази флоту рф в Абхазії) Це не зовсім база, а пункт базування, скоріше всього, для розосередження корабельного складу. Тому що не можна тримати весь флот на одній базі. Тим більше Новоросійськ не дуже приємний порт для базування через погодні умови, особливо взимку.
Про супроводження суден у Чорному морі кораблями союзників
Що стосується супроводження, то йдуть такі перемовини в тому числі щодо залучення кораблів НАТО для забезпечення безпеки цивільного судноплавства до портів України. І коли вони будуть реалізовані або ні, зараз немає інформації. Я сам особисто просив про це у партнерів.
Ми зараз не будемо казати, які це будуть кораблі, але я звертався до декількох командувачів з проханнями. Це питання політичного характеру. Тому мені всі мої друзі-командувачі флотами підтвердили, що якщо буде політичне рішення керівництва, то вони його будуть виконувати. Зараз це питання піднімається саме на рівні президента. Якщо він так казав, значить, він і Офіс працюють над цим.
Етапи розмінування
Я був у Румунії на початку вересня. Там була якраз зустріч із залученням всіх командувачів флотів Чорного моря, крім Росії, звісно, плюс залучені фахівці і командувачі 6 флоту США, командувач ВМС НАТО теж був присутній.
Обговорювали питання щодо подальших дій із забезпечення мінної безпеки в Чорному морі. Україна, звісно, в першу чергу зацікавлена в цьому, тож ми виступили з пропозицією розділити цю роботу на кілька етапів.
Перше - це безпосередня боротьба з мінами, яка здійснюється прямо зараз, поки йде повномасштабна війна і є певні обмеження по тій же конвенції Монтре.
Другий етап - зараз от Румунія, Болгарія, Туреччина об'єднуються в таку тактичну групу для боротьби з дрейфуючими мінами. Поки що вони будуть боротися з тими мінами, які знаходяться в їхній зоні відповідальності, не біля берегів України чи в нашій виключній економічній зоні.
Наше бачення, що ми так само повинні бути в цій групі, щоб мати своїх представників для координації. І так воно і буде.
І третій етап - одразу ж після нашої перемоги розпочнеться повномасштабна протимінна операція. Для цього ВМС створили відповідний штаб, люди проходять підготовку, в нас уже є протимінні кораблі, які зразу ж після перемоги прибудуть до Чорного моря. Ми готуємо наших спеціалістів і водолазів у тому числі.
В першу чергу треба буде розмінувати рекомендовані шляхи, місця якірних стоянок - те, що використовується в цивільному судноплавстві… Щоб забезпечити ці шляхи, місця якірних стоянок тощо - це буде 5-7 місяців.
У нас буде два протимінні кораблі (тральщики "Черкаси" і "Чернігів", передані Великою Британією, - ЦТС). В цьому році ще один протимінний корабель отримаємо від Нідерландів. Потім у 2025 році - ще один.
Читайте також Які принципи будуть закладені в Стратегію морської безпеки України, – інтерв'ю з РНБО
