В умовах закритого неба популярність міжнародних поїздів в Україні невпинно зростає. Минулого року вони перевезли 1,4 млн пасажирів, що вдесятеро більше, ніж у 2021 році. Цього року ця тенденція продовжує буяти. Приміром, лише за три літні місяці міжнародними поїздами до/з України скористалось 0,6 млн пасажирів, що майже на 50% більше, ніж улітку минулого року.
Разом із тим, у соцмережах та пресі продовжують множитись публікації про нестачу квитків на поїзди міжнародного сполучення. Особливий дефіцит спостерігається на варшавському напрямку. Аби хоча б частково вирішити цю проблему, "Укрзалізниця" спільно з польською залізничною компанією SKPL анонсувала запуск нового маршруту – з Варшави до Львова через Рава-Руську. Чи стане цей напрямок популярним серед українців і чи зможе Рава-Руська стати новим хабом для українців, що подорожують до Польщі і далі на захід, як це сталось із Перемишлем та Холмом?
Перші проблеми
На ці питання поки що важко відповісти. Передусім варто зазначити, що залізничне сполучення Варшава – Рава-Руська не таке вже й нове. З 1996 по 2005 роки на цьому напрямку вже курсував поїзд, однак він був скасований через контрабанду та низьку заселеність. У кінці 2010-х Міністерство інфраструктури України почало просувати ідею будівництва євроколії від Рави-Руської до Львова. Ці плани тоді так і не були реалізовані. Але нещодавно УЗ натякнула на намір повернення до цього проекту, зокрема, щодо будівництва євроколії до Брюховичів.
Зараз Рава-Руська отримала новий шанс. Влітку 2022-го "Укрзалізниця" взялась активно відроджувати транскордонний рух до сусідніх європейських країн. Зокрема, поїзди знову поїхали з Рахова до Румунії. Тоді ж і заговорили про перспективу відновлення поїзда Варшава – Рава-Руська. Тут у державної залізничної компанії почались перші проблеми. Передусім, із часом запуску. Спочатку йшлось про запуск нового сполучення в кінці серпня цього року, що було приурочено до Дня Незалежності. Згодом ця дата була перенесена майже на два місяця – на 15 жовтня.
Друга проблема – пошук партнера. Як правило, в міжнародних перевезеннях "Укрзалізниця" взаємодіє з державними компаніями сусідніх країн. У випадку Польщі це PKP Intercity або PolRegio. Ані перший перевізник, що спеціалізується на організації поїздів далекого сполучення, ані другий, що сфокусований на регіональних перевезеннях, очевидно, не захотіли брати участь у цьому проекті. Хоча саме державна компанія PolRegio (колишня назва PKP Przewozy Regionalne) здійснювала перевезення між Варшавою та Равою-Руською на початку 2000-х років. Між тим, перевізник з польської сторони був знайдений, і врешті, якщо новий маршрут себе виправдає, то не має особливого значення для пасажирів, як саме називається компанія.
Дорога альтернатива?
Офіційно "Укрзалізниця" позиціонує новий напрямок у міжнародному сполученні як альтернативу діючим. "Поїзд Рава-Руська — Варшава — це альтернативне залізничне сполучення зі столицею Польщі", – повідомляла пресслужба компанії в одному з релізів. Фактично, ця альтернатива може дорого коштувати компанії. Передусім, через угоду з приватником перевізником строком на 12 місяців. Її вартість та умови не розголошуються. Відомо, що для забезпечення сполучення Львів – Рава-Руська – Варшава на польській стороні "Укрзалізниця" була змушена знайти приватну компанію, по суті підрядника. Ним стала невелика компанія SKPL. "Сполучення повністю запущене та фінансується "Укрзалізницею". Це означає, що "Укрзалізниця", як наш замовник, сама визначає вартість квитків та правила їх продажу", – пояснив представник цієї компанії польському виданню Gazeta Wyborcza.
SKPL є невеликим перевізником у Польщі, який оперує лише дизельними поїздами. Це тривагонні SN84 німецького виробництва, що були виготовлені в першій половині 1970-х років. Один поїзд може перевезти за рейс понад 240 пасажирів. Це вдвічі менше в порівнянні з кількістю пасажирів, яку довозить до Перемишля один поїзд Hyundai (579 осіб).
Крім того, ефективність перевезень між Варшавою та Равою-Руською викликає великі сумніви. Ділянка Варшава – Люблін – Рейовець є електрифікованою (протяжність 229 км), а ділянка Рейовець – Гребенне – кордон – Рава-Руська є неелектрифікованою (146 км). Попри це, весь маршрут поїзд SKPL долатиме на дизельній тязі.
Сам маршрут має різну дозволену швидкість. Значна частина лінії Рейовець – Гребенне (біля 84 км зі 138 км) має максимальну дозволену швидкість 70 км/год. Інші відрізки цієї лінії дозволяють пасажирським поїздам їздити зі швидкістю 80-90 км/год. Єдиним винятком є 11-кілометровий відрізок між станціями Кшак та Завада, де швидкість може досягати 120 км/год. В кінці вересня польська сторона оприлюднила графік руху поїзда Варшава – Рава-Руська, за яким час у дорозі складає 7 годин. Це означає, що середня швидкість поїзда на маршруті становитиме близько 54 км/год.
Графік руху також не надто приязний до пасажирів. З Варшави до Рави-Руської поїзд вирушатиме о 21:45 (22:45 за Києвом) та прибуватиме о 05:45. Зворотній рейс стартує з Рави-Руської об 11:00 і прибуває до Варшави о 17:29 (18:29 за Києвом). В одну сторону пасажирам треба їхати вночі, а поїзди SKPL мають лише сидячі місця. У зворотній бік подорожувальники мусять витрачати цілий день на поїздку. І це йдеться лише про подорож до/з Рава-Руської.
Зручна пересадка?
Анонсуючи пересадку в Раві-Руській, УЗ заявила, що вона буде зручною для пасажирів. Постало питання, яким же саме поїздом пасажири зможуть далі дістатися до Львова. ЦТС майже одразу вдалося з’ясувати, що на маршруті між Рава-Руською і Львовом буде курсувати дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3. При цьому в АТ УЗ запевнили, що не будуть знімати дизель-поїзд з якогось іншого маршруту, адже він після ТО був відставлений спеціально для використання на новому напрямку.
4 жовтня стало відомо, що цей пересадковий поїзд доїжджатиме не лише до Львова, а і прямуватиме далі через Стрий, Моршин, Калуш, Івано-Франківськ до Коломиї.
Опублікуваний "Укрзалізницею" розклад поїздів Коломия – Рава-Руська забезпечує пересадку тривалістю в 1 годину. З Коломиї поїзд вирушає о 04:20, в Івано-Франківську о 05:15, у Стрию о 07:13, у Львові о 08:30, прибуття до Рави-Руської о 09:58 (об 11:00 відправляється поїзд до Варшави). Зворотній рейс стартує з Рави-Руської о 06:15, у Львові о 07:45, прибуття до Коломиї о 12:00.
Наразі доля Рава-Руської як пересадкового вузла в міжнародному сполученні викликає більше запитань, аніж відповідей. Нові альтернативні сполучення з Польщею, звісно, потрібні, аби задовільнити високий попит з боку пасажирів на цьому напрямку, але куди більш ефективною в цьому плані виглядала б співпраця з польськими державними залізничними перевізниками. В будь-якому разі "Укрзалізниці" можна поставити плюс за спробу знайти хоча б якесь вирішення проблемної ситуації.
Хоча і не зрозуміло, чи в такому форматі новий маршрут витримає конкуренцію хоча б з численними автобусними перевізниками.
Також поки не до кінця зрозуміла і стратегічна мета анонсованого залізничною компанією будівництва євроколії до станції Брюховичі біля Львова. З одного боку в УЗ резонно говорять, що це дозволить польським поїздам доїжджати безпосередньо до Львова, з іншого – євроколію все рівно не планують прокладати до центрального залізничного вокзалу міста, що означатиме, що для пасажирів все рівно потрібна буде пересадка, але уже у Львові, аби подолати останні декілька кілометрів маршруту. "Основна ідея - довести євроколію до Брюховичів, і це є найбільш негативний сценарій, тому що зв’язок з Брюховичами дуже поганий. Звичайно, є можливість запустити шатл, мінімально забезпечити доступ громадського транспорту. Тим не менше, це абсолютно відірване рішення, яке не дасть жодним чином інтегрувати якісно місто у сполучення. Що стосується Скнилова - це кращий варіант", - коментував раніше представник Львівської міської ради Антон Коломєйцев.
Тут варто відзначити, що варіант зі Скниловим в УЗ таки тримають на увазі. Зокрема, керівник компанії Євген Лященко нещодавно заявив про необхідність модернізації залізниці стандарту 1435 мм на маршруті Мостиська-Скнилів. Чи будуть реалізовані ці плани, і наскільки швидко – покаже час.
Читайте також З’єднатися євроколією: Як в ЄС пропонують розвивати залізничну мережу України