У вересні в Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо будівництва на землях, зайнятих водними шляхами загального користування (№9664). Наразі документ тільки опрацьовується у Комітеті ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, але вже викликав неабиякі дискусії у публічній площині.
Що пропонує законопроєкт
По-перше, здійснити дерегуляцію господарської діяльності в частині усунення необхідності отримання погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, здійснення будівельних та інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів.
По-друге, надати право Кабінету міністрів доручати обласним державним адміністраціям передавати у користування земельні ділянки, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць.
По-третє, усунути правову колізію щодо планування розвитку морських портів України, а також встановити необхідність розроблення порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів, щодо формування та затвердження планів розвитку морських портів, внесення до них змін (в тому числі виключення інфраструктурних проєктів).
По-четверте, вдосконалити законодавство у сфері будівництва з урахуванням особливостей здійснення господарської діяльності в межах морського порту та його правового режиму.
Зокрема, законопроєктом пропонується внести зміни до Кодексу торговельного мореплавства України, Водного кодексу України, Земельного кодексу України та Законів України, якими буде передбачено, що виконання будівельних робіт у внутрішніх морських водах та територіальному морі України можливе після відведення земельної ділянки відповідною обласною державною адміністрацією, уповноваженою Кабінетом міністрів, а також після включення проєкту будівництва до плану розвитку відповідного морського порту (у разі будівництва в межах морського порту).
Зазначимо, що альтернативно на розгляд Верховної Ради також було внесено проєкт Закону за №9664-1, яким пропонується внести зміни, у тому числі, до Законів «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» в частині регулювання механізму будівництва на землях, зайнятих внутрішніми водними шляхами загального користування, та вдосконалення особливостей будівництва і виконання робіт у межах акваторії морського порту, в зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів.
В цілому, і перша, і друга законодавчі ініціативи є необхідними для залучення інвестицій в розбудову та розвиток українських портів. Однак, не можна не звернути увагу на те, що ключовою новелою законопроєкту №9664 є можливість спорудження об’єктів на землях водного фонду без детального плану територій, генплану чи плану зонування, а також без погодження Держводагентства чи облдержадміністрації (наразі будівництво на землях водного фонду можливе за наявності відповідного дозволу КМУ). Також законопроєктом запропоновано ввести повне ігнорування екоінспекції, що може призвести до будівництва об’єктів, які будуть шкодити навколишньому середовищу (неконтрольовані намиви, зміни русел річок і т.п.).
Звісно, існуюча процедура погодження будівництва на землях водного фонду є громіздкою, затягнутою і вкрай непривабливою для інвестування. І спрощення процедури отримання дозвільної документації, звичайно, збільшило б інвестиційну привабливість вказаних зон для інвесторів. Але таке спрощення має бути виваженим з точки зору дотримання екологічних норм.
Також автори законопроєкту вказують, що його метою є відновлення інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності морських портів, спрощення механізму будівництва у внутрішніх морських водах та територіальному морі України, уникнення самочинного будівництва в акваторії та на території морського порту. Однак, в запропонованому тексті проєкту мова йде про всі землі водного фонду. А це не лише морські об’єкти. Тож вказане формулювання може призвести до хаотичного будівництва на землях всього водного фонду держави. І пояснити цей факт «бажанням розвивати морську інфраструктуру» вкрай важко.
В цілому ж, ініціатива щодо підвищення інвестиційної привабливості портів є логічною і виправданою. Проте наразі, у тому вигляді, в якому законопроєкт №9664 пропонують до першого читання, він лише вносить правову невизначеність в дозвільний процес забудови земель водного фонду та наражає на небезпеку екосистему країни.
Очевидно, що вказана законотворча ініціатива потребує обговорення з громадськістю, екологами та потенційними інвесторами для оптимізації процедур дозвільного характеру і збереження балансу між інтересами держави, громад та потенційних інвесторів.
