Сьогодні, 8 червня, вступає в силу Порядок компенсації шкоди, завданої фрахтувальникам, операторам, власникам морських суден та суден внутрішнього плавання внаслідок збройної агресії рф. Тож наскільки запропонований механізм – дієвий? Хто може розраховувати на компенсацію? Який «поріг» відшкодування збитків? Та найголовніше – що саме треба врахувати постраждалій стороні, аби гарантовано отримати компенсацію?

Україна прагне стимулювати іноземних судновласників до суднозаходів в українські порти без озирання на роботу “зернового коридору” чи військові ризики, для чого хоче розробити власну систему компенсації можливих збитків, які не покривають страхові клуби. Ідея, безумовно, слушна. Тож наприкінці травня Кабмін ухвалив постанову №548, затвердивши Порядок надання компенсації шкоди, завданої фрахтувальникам, операторам, власникам морських суден та суден внутрішнього плавання внаслідок збройної агресії рф (далі – Порядок).

Новий порядок стосується компенсації шкоди фрахтувальникам, операторам та власникам суден (узагальнено – судновласникам), які ходять як під українським, так і під іноземним прапорами. Він “покриватиме” лише ті прецеденти, що відбулися у територіальному морі України (в тому числі в портах) та лише ті судна, що доставляють невійськові вантажі з або у відкриті морські порти країни.

Механізм компенсації збитків передбачається поки що лише для подій, що можуть статися у 2023 році після набрання чинності цим порядком. 

Компенсація здійснюватиметься на користь судновласника, якому страховик письмово відмовив у страховому відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Росії та військових дій на території України під час воєнного стану. Для її отримання необхідно мати чинний на момент заподіяння шкоди договір страхування або P&I поліс. Страховиком може бути як українська страхова компанія, так і P&I клуб.

Згідно з порядком, у страхові випадки потрапляє завдання шкоди вантажу або судну (в т.ч. його загибель), шкода, заподіяна третім особам, а також компенсація деяких супутніх витрат, наприклад, на видалення забруднень навколишнього середовища тощо. Оцінка шкоди проводитиметься суб'єктом оціночної діяльності, а звіт про оцінку майна рецензуватиметься Фондом держмайна України.

Компенсація шкоди відбуватиметься на підставі рішення Кабінету Міністрів України за рахунок коштів державного дорожнього фонду. Розмір компенсації визначатиметься, зважаючи на результати оцінки завданої шкоди або розміри супутніх витрат. Водночас, порядком передбачена гранична сума компенсації – не більше розміру страхового відшкодування згідно з договором страхування або P&I полісом, а також з урахуванням залишку від суми, передбаченої для цих цілей в Держбюджеті на 2023 рік, а це – 20 млрд грн.  Що буде, коли закладена в Держбюджет сума вичерпається? Вочевидь, практична реалізація механізму компенсації шкоди призупиниться, доки компенсаційний фонд не буде збільшено, а це можна зробити лише через внесення відповідних змін до Закону про держбюджет.  

Заява та документи для отримання компенсації мають бути подані Мінінфраструктури не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання відмови страховика у відшкодуванні, але в будь-якому не пізніше за 1 грудня 2023 року.  Серед іншого, разом із заявою має бути подана відмова страховика у страховому відшкодуванні, в якому причина відмови буде пов'язана саме із збройною агресією росії та військовими діями на території України (відсутність страхування військового ризику або нерозповсюдження покриття ризиків на територію, віднесену до районів бойових дій).

Тепер кілька слів щодо процедурних дій постраждалої сторони. 

Крок 1. Судновласник збирає пакет підтверджуючих документів (перелік вказано в Порядку);

Крок 2. подає заяву та пакет підтверджуючих документів у Мінінфраструктури (обов'язково у паперовій формі особисто або на поштову адресу міністерства);

Крок 3. Мінінфраструктури перевіряє документи на дотримання вимог Порядку, за результатами перевірки ухвалює рішення:

- якщо документи не відповідають вимогам, повідомляє судновласника про відсутність підстав для компенсації;

- якщо документи відповідають вимогам Порядку, Мінінфраструктури готує проєкт рішення Кабінету Міністрів України про спрямування коштів дорожнього фонду, створеного у складі спецфонду держбюджету, для компенсації шкоди, та подає відповідний проєкт рішення Кабміну. Точного терміну для підготовки такого проєкту Кабмін не встановив.

Крок 4. проєкт рішення погоджується зацікавленими органами (у т.ч. Мінфіном та Мінекономіки). Кабмін визначив для погодження максимально скорочений строк – протягом одного дня.

Крок 5. Кабмін приймає рішення щодо компенсації шкоди, в якому визначається розмір компенсації, а також головний розпорядник бюджетних коштів (передбачаємо, що це може бути Мінінфраструктури чи Мінфін). В Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду вже визначений відповідальний виконавець за відповідною бюджетною програмою – це Мінінфраструктури. 

Резюмуючи, можу сказати, що ініціювання такого Порядку на рівні держави та його поява – однозначно виправданий та доречний крок, оскільки він пропонує досить простий та зрозумілий для бізнесу механізм компенсації шкоди. Навіть попри те, що, за нашими припущеннями, на практиці отримання такої компенсації не буде настільки швидким, як хотілося б. По-перше, в документ відсутні чіткі терміни для здійснення виплат, по-друге, є особливості бюджетного процесу в Україні. Маю на увазі, що навіть після необхідного рішення Кабміну може пройти чимало часу, доки кошти перерахують на рахунок судновласника.

Ще одне питання – чи зможе передбачена в держбюджеті сума переконати судновласників у тому, що в разі суднозаходів в морські порти України їхні права на компенсацію гарантовані? На яку кількість випадків може вистачити закладених в держбюджеті 20 млрд гривень? Відповідь проілюструємо такими розрахунками. На даний момент середня вартість десятирічного балкера розміру Handysize на вторинному ринку орієнтовно 21 млн доларів, тобто 787,5 млн грн. Таким чином, можна приблизно розрахувати, на покриття якої кількості випадків повного знищення судна вистачить передбачених бюджетом коштів. Звісно ж, сподіваємось, що таких випадків ніколи не станеться, а Україна крок за кроком повністю відновить свої права на вільне торговельне судноплавство.