В рамках проекту "Відновлюємо Україну разом", що фінансується Європейським Союзом, працюємо над удосконаленням законодавчої бази в сфері торговельного мореплавства, а саме приведенням правил і процедур контролю в українських портах у відповідність до світових. Імплементація цих норм ще на крок наблизить Україну до повноцінного членства в ЄС, а також позитивно вплине на імідж України, як морської держави. 

На жаль, до 2022 року повідомлення про корупційні ризики, пов’язані з процедурами контролю суден в портах, посідали друге місце після повідомлень, пов’язаних з митними процедурами в портах. Така ситуація є неприпустимою, адже після перемоги порти будуть відігравати надзвичайно важливу роль не тільки для експорту, а й для імпорту матеріалів та обладнання, необхідних для відбудови інфраструктури і відновлення економіки. Це перше, з чим будуть стикатися будь-які інвестори ,чиї вантажі будуть заходити морем. Отже, необхідно об’єднати зусилля для налагодження доброчесних та ефективних процедур, що сприятимуть швидкому відновленню та належному місцю України в європейській спільноті.

Історія контролю

Після Другої світової війни однією з перших спеціалізованих установ ООН стала Міжнародна морська організація (ІМО), де розроблені більше 30 міжнародних конвенцій для торговельного мореплавства. Ними врегульовані всі основні правові механізми судноплавства, права і обов’язки судновласників і капітанів, берегових служб, державних органів: прапору, порту, прибережної держави.

Зрозуміло, що виконання обов’язкових для суден вимог має якимось чином контролюватися. Держава прапора позбавлена можливості контролю за судном, яке знаходиться поза національними водами і портами. На допомогу приходить контроль з боку держави, до порту якої зайшло судно. Держава прапору і порту зобов’язана проводити перевірку національних та іноземних суден відповідно до вимог конвенцій ІМО та Міжнародної організації праці (МОП) щодо забезпечення безпеки мореплавства, захисту морського середовища, а також належних умов праці та побуту моряків.

До 1980-х років контроль держави порту кожна країна здійснювала на власний розсуд, лише на підставі конвенційних норм. Після зростання кількості аварій, зокрема біля узбережжя Європи, ІМО уніфікувала підходи до процедур контролю державою порту на глобальному і регіональному рівнях. Піонером виступили європейські держави, які в 1982 році створили Регіональну організацію державного портового контролю шляхом укладення Паризького меморандуму з контролю суден державою порту. Напрацьовані в його рамках процедури увійшли до обов’язкових документів ІМО - конвенцій та кодексів. Це також стало поштовхом до прийняття інших регіональних угод. Україна, наприклад, поки що не входить до Паризького меморандуму, але є стороною Чорноморського меморандуму про взаєморозуміння (BS MOU), який був створений у 2000 році.

Змінити застаріле

Розвиток державної системи управління безпекою судноплавства, зокрема, удосконалення процедур контролю суден державою порту та державою прапора, є важливим напрямом відродження та розвитку торговельного мореплавства в Україні, відповідно до Морської доктрини України на період до 2035 року. Проте, правила контролю суден, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2003 р. № 545, застаріли та не відповідають вимогам сьогодення. 

Зокрема:

- контроль суден державою порту здійснюються відповідно до Резолюції ІМО А.1052(27), що втратила чинність у 2019 році;

- відсутня мета здійснення контролю судна, а саме: надання допомоги капітану, судновому екіпажу і судновласнику в забезпеченні безпеки мореплавства, запобіганні аварійним подіям, дотриманні міжнародних і національних вимог у сфері торговельного мореплавства;

- не впроваджений Кодекс з належної практики для інспекторів контролю суден державою порту;

- відсутні норми, відповідно до яких державний інспектор повинен вживати усіх можливих заходів для запобігання необґрунтованого затримання або відстрочки відходу судна;

- процедури контролю суден не відповідають правилам, встановленим ІМО в 2021 році, зокрема відсутні положення, що стосуються перевірки запобігання забрудненню атмосферного повітря;

Головний недолік існуючої редакції правил - це відсутність вичерпного переліку процедур перевірки судна, методології оцінки ризику аварійних наслідків виявлених недоліків, чітких інструкцій щодо дій морського інспектора буквально по кожному випадку виявленої невідповідності судна, екіпажу, суднових документів вимогам конвенцій.

Окремої уваги потребує детальне впровадження механізмів Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року, що запроваджує єдині стандарти для оформлення перебування судна в морському порту. Цей оновлений порядок, дозволить гармонізувати процедури перебування судна в морському порту з правилами контролю суден.

Розробка оновлених Правил контролю суден, гармонізованих зі світовими стандартами, стане одним із кроків на шляху до виконання зобов'язань Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Як результат, національний ринок отримає абсолютно нову ідеологію контролю держави порту та держави прапору. В першу чергу - чіткий та детальний алгоритм проведення перевірок суден, в тому числі під прапором України. Держава має ефективно виконувати свою частку функцій, при цьому не обтяжуючи судноплавство, не створюючи невиправдані затримки суден та значні збитки.