Митна вартість товару нерідко служить предметом для дискусій та маніпуляцій митними органами під час декларування товарів. Коректне оформлення документів при експортно-імпортних операціях – запорука ефективності міжнародного постачання товарів. Проте навіть незначні помилки в процесі підготовки пакету документів можуть призвести до великої біди, а саме до коригування митної вартості, що неодмінно призводить до переплати мита та ПДВ, а також може призвести до інших фінансових витрат таких як от простій вантажу на митниці, виплати штрафів неустойок і як наслідок, до непорозуміння між клієнтами та партнерами.
І це лише ті моменти, що можуть бути виявлені на етапі митного оформлення, проте бізнесу не варто забувати про наслідки митного аудиту.
Як відомо, документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, відповідно до законодавчо прийнятого рішення починаючи з квітня поточного року, не проводяться.
На цей період також зупинено і перебіг строків давності, визначених податковим законодавством. Це означає, що період воєнного стану не враховується при розрахунку строків давності для цілей притягнення платника податків до відповідальності, якщо він порушив законодавство.
Водночас посадовими особами підрозділів митного аудиту безупинно здійснюється аналіз митних оформлень на предмет виявлення ознак порушень митного законодавства шляхом аналізу документів та відомостей, які надавалися митним органам під час митного оформлення товарів, що переміщувались на митну територію України.
Уникнути можливих наслідків у порушенні законодавства можливо але спочатку слід детально розібратися в вимогах законодавства та забеспечити роботу процесів постачання товарів з мінімальними ризиками.
Отже, митна вартість являє собою ціну товару, яка встановлюється для подальшого розрахунку митних платежів. Визначає її декларант або митний брокер, який представляє інтереси підприємства.
Згідно із міжнародними нормами, викладеними у ст. VII та відповідних додатках до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947р. митна вартість – "дійсна вартість" це ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
При цьому варто враховувати особливості даної угоди, тобто ступінь, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої транзакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або з порівнюваними кількостями, або з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Опис основного методу визначення у Митному Кодексі України «За ціною угоди»:
● імпортер має повне, необмежене нічим, право власності на товар (крім обмежень на реалізацію товару на певній географічній території або обмежень, установлених законодавчо);
● використані декларантом відомості підтверджено документально та є кількісно вираженими й достовірними (повний пакет достовірних документів для митниці тощо);
● подальші умови виключають застосування методу 1 для угод, які роблять взаємопов’язаними відносини між продавцем та покупцем;
● жодна частина прибутку від будь-якого використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця;
● учасники угоди (експортер та імпортер) не є взаємоповязаними особами (пряма комерційна або родинна залежність сторін угоди).
Тобто, застосування цього методу для виключних агентів, дистриб’юторів або єдиних концесіонерів можливе за умови доведення факту, що їх зв’язки з імпортером не вплинули на вартість товару або митний орган вважає задекларовану ціну за прийнятну. Сам факт наявності взаємозв’язку між учасниками не є однозначним свідченням впливу на задекларовану ціну товару.
Пункт 10 ст. 58 МКУ, зокрема, передбачає, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав.
Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському у договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб’єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
Кабінетом міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування і мінімальні ставки винагороди за використання об’єктів суміжних прав та порядок їх індексації. Представникам бізнесу доцільно ознайомитись з цими вимогами в рамках підготовки до постачання товарів.
Сума роялті та інших ліцензійних платежів під час визначення митної вартості оцінюваних товарів включається до ціни за таких умов:
● роялті та інші ліцензійні платежі стосуються оцінюваних товарів;
● покупець повинен сплачувати роялті та інші ліцензійні платежі прямо чи опосередковано, що є умовою продажу оцінюваних товарів незалежно від того чи закріплена така умова в договорі купівлі-продажу оцінюваних товарів;
● сума роялті та інших ліцензійних платежів не включена до ціни.
Якщо на момент митного оформлення товарів платник має відомості про суму роялті, ліцензійних платежів чи частини виручки, то він зобов’язаний їх включити до митної вартості товарів, яка є основою для обчислення митних платежів, які підлягають сплаті до бюджету.
В даному випадку увагу потрібно звернути на два основні моменти:
1) додаються лише роялті та/чи інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів і які покупець повинен платити прямо або побічно як умова продажу оцінюваних товарів, якщо вони не включаються в ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.
2) розрахунок суми роялті та інших ліцензійних платежів, яка включається до ціни, здійснюється саме відповідно до умов ліцензійного договору або іншого договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Тому, доцільно починати саме з вивчення умов ліцензійного договору.
При цьому, для підтвердження розрахунку та сплати суми роялті та інших ліцензійних платежів, яка включається до ціни, декларанту потрібно надати митному органу ліцензійний договір або інший договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності та документи, що підтверджують заявлені числові значення цієї складової частини митної вартості. Підприємство самостійно обирає тип документу, враховуючи індивідуальні особливості угоди та документообігу. Наприклад, це може бути калькуляція, або ж одразу у доповненні до ліцензійної угоди може бути розрахунок у відсотках, до прикладу від певної торговельної марки.
Відповідно розрахована сума роялті та інших ліцензійних платежів зазначається у декларації митної вартості, яка подається під час митного оформлення оцінюваних товарів разом із документом, на основі якого здійснено такий розрахунок.
Якщо на момент митного оформлення оцінюваних товарів сума роялті та інших ліцензійних платежів невідома, то під час визначення митної вартості оцінюваних товарів декларант здійснює розрахунок суми роялті та інших ліцензійних платежів з урахуванням:
● запланованих показників, які базуються на сумі роялті та інших ліцензійних платежів, сплаченої за ідентичні товари у попередньому періоді, якщо ліцензійним договором або іншим договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності передбачено сплату роялті та інших ліцензійних платежів залежно від отриманого прибутку;
● прогнозованих показників бази роялті та інших ліцензійних платежів, яка використовується для визначення величини роялті та інших ліцензійних платежів відповідно до умов ліцензійного договору або іншого договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
За результатами фактичної сплати роялті та інших ліцензійних платежів декларант або уповноважена ним особа подає протягом 180 днів з дати випуску товарів додаткову декларацію з уточненням митної вартості оцінюваних товарів.
Таким чином, можемо підсумувати наступне:
● Митна вартість і метод її визначення декларуються митному органу декларантом відповідно до положень Митного кодексу України та повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
● При цьому, основним методом визначення митної вартості є метод, що обчислюється за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість не може бути визначена попереднім.
● При визначенні митної вартості до ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (серед іншого роялті та ліцензійні платежі), якщо вони не включалися до такої ціни.
Та основне - детально проаналізовані та перевірені документи на поставку товару є ключем для успішної зовнішньоекономічної діяльності бізнесу, та певною гарантією уникнення проблем як у випадку проведення пост-аудиту так і документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, що можуть бути здійсненні, звісно вже після Перемоги.
