Транспортна компанія "Укрзалізниця" до тепер не адаптувала умови брухтових аукціонів під ринкові реалії та запити покупців, консультації з якими вона ініціювала та провела ще у вересні.
Водночас, як передає ЦТС із посиланням на "РБК-Україна", на складах УЗ продовжують накопичуватися тисячі тонн металобрухту. Проте, відсутність гнучкості та клієнтоорієнтованості заважає УЗ налагодити на належному рівні збут цієї гостро затребуваної на ринку сировини.
Із кінця травня 2025 року аукціони УЗ на продаж металобрухту відновилися. Вони проводяться на майданчику "Прозорро.Продажі". Повідомлялося, що в 2025-2026 роках залізниця планує заготовити та реалізувати понад 200 тисяч тонн брухту, а у цьому році планувалося виставити на продаж майже 100 тисяч тонн. На фоні цих значень, реальні результати продажу виявилися досить скромними - лише 22,8 тисячі тонн проданого металобрухту за період травень-вересень цього року.
Низькі обсяги продажу металобрухту "Укрзалізницею" експерти пояснюють тим, що компанія встановила не зручні для ринку умови торгів та відвантаження продукції. Зустріч представників топ-менеджменту держкомпанії з представниками ринку, яка відбулася у вересні, закінчилася нічим. Гравці ринку вказують на те, що УЗ на своїх аукціонах для визначення стартової ціни використовує ціни на брухт, які сформувалися у квітні цього року. Але з квітня вартість брухту змінилася.
За словами президента об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, протягом останніх шістьох місяців ціни на брухт знизилися на дві тисячі гривень за тонну, тому квітневий рівень – "це вже не ринкові умови тендерів". Металургійні підприємства, які продають свою продукцію на світовий ринок, ніяк не впливають на ціну реалізації і не можуть собі дозволити закуповувати сировину не за ринковою, завищеною ціною, наголошує він.
Натомість експерти головною логістичною проблемою, яка створює проблеми для покупців брухту в "Укрзалізниці", називають те, що компанія відвантажує товар лише на своїх станціях і не пропонує послуги доставки. Споживачам цієї сировини незручно забирати товар на розкиданих по всій країні залізничних станціях. Особливо з огляду на те, що весь брухтозаготівельний ринок України працює на умовах постачання на локацію споживача.
"Доки не зняті принципові питання умов поставки, говорити про те, що аукціони будуть проходити максимально ефективно - було б зайвим оптимізмом", - каже директор "Центру транспортних стратегій" Сергій Вовк. Він зауважує, що компанія планувала заробити під продажу брухту 1,8 млрд гривень у 2025 році та 1,5 млрд гривень у 2026 році. Втім, "Укрзалізниця" навряд чи зможе отримати такі доходи, адже умови аукціонів продовжують залишатися не ринковими.
Забезпечення металургії вторинною сировиною дозволяє збільшити частку переробної промисловості в структурі економіки. В Україні цей показник становить лише 10%, тоді, як орієнтир для країн, які входять до Організації економічної співпраці та розвитку, складає 20%, зауважує заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку, народний депутат Дмитро Кисилевський. "Одна тонна експортованого брухту не приносить державі жодної копійки, оскільки весь брухт постачається до ЄС без сплати мита. Одна тонна брухту, переробленого у сталь всередині країни, дає не менше 12 тисяч гривень податків", - аргументує він.
Депутат звертає увагу, що дискусії металургів із "Укрзалізницею" тривають ще з минулого року, крім того, вже пройшло майже півроку від початку тендерів. "І якщо ситуація із продажами брухту все ще знаходиться у "глухому куті", то - це сором. Якщо "Укрзалізниця" продає деякі обсяги сировини виключно під експортерів, то - це зрада", - наголошує Кисилевський.
