В першій частині інтерв’ю заступник міністра розвитку громад і територій України розповів про впровадження нових технічних регламентів для техніки, запровадження посади менеджера-управителя, обов’язковий техогляд і нові правила сертифікації при ввезенні вживаних автомобілів.
В другій частині Сергій Деркач говорить про можливості публічно-приватного партнерства у дорожній галузі, можливий проект першої платної дороги в Україні, розвиток мережі зарядних станцій на ключових автодорогах та найближчі плани розвитку прикордонної інфраструктури.
Що чекає на внутрішніх перевізників? Як змінюватимуться правила гри для них?
Розуміємо, що всі зміни, які впроваджуємо для міжнародних перевізників, будуть діяти і для українських. Деякі вимоги справді діють сьогодні в основному для міжнародників і це не окей. Ми подавали зміни до законопроекту №4560 для того, щоб внутрішні перевезення теж були ліцензовані. Але народні депутати це не підтримали. Тому ми будемо з боку Міністерства порушувати це питання і до кінця 2027 року маємо прийняти законодавство, яке зобов’яже внутрішніх перевізників так само отримувати ліцензію і відповідати всім вимогам.
Як ви оцінюєте стан автомобільної інфраструктури в Україні? Якої шкоди їй завдано внаслідок воєнних дій, наскільки зношеність погіршилася внаслідок підвищення навантаження, що лягло «на плечі» автомобільних перевізників після повномасштабного вторгнення? Що робиться для покращення ситуації?
Звісно, наше дорожнє покриття не покращується. Держава фактично не має дорожнього фонду, який був раніше. Кошти на ремонт і утримання доріг виділяються не так активно, як це було раніше. Зрозуміло, першочергова задача бюджету - це оборона та військові видатки. Але разом з тим потрібно також утримувати в належному стані інфраструктуру.
Усі пріоритетні завдання з ремонту і утримання доріг ми переміщаємо на схід, щоб забезпечити прифронтові дороги якісним сполученням та якісною логістикою і для військових і для цивільних цілей.
Водночас, бачимо, що на заході включаються громади. Ті громади, в яких є фінансування, намагаються теж своїми силами ремонтувати і утримувати дороги. Це хороший кейс. Хоч, може, і не завжди правильно, коли місцева громада фінансує державні дороги, але такі випадки є. Але знову ж таки, це питання, наскільки ми плануємо розширення. За хорошого планування, ми мали би мати автобани на дорогах TEN-T. А це не просто ремонт, а повноцінна реконструкція і будівництво. Це великі кошти, яких в Україні немає і упродовж ще довгого часу не буде.
Тому ми розглядаємо зараз можливості для публічного приватного партнерства. У нас вже є за новим законодавством такі можливості і ми розглядаємо декілька таких доріг, які можуть бути розглянуті в частині концесії і в частині того, щоб ці дороги могли бути утримані і розбудовані. Думаю, що це буде найефективніший варіант залучення коштів саме для доріг.
Про які саме дороги йдеться?
Ми розглядаємо дороги, які ведуть до пунктів пропуску. Тому, що вони зараз найбільше завантажені. Але треба враховувати ще й залученість та інтерес бізнесу. Для того, щоб вибудувати фінансову модель, потрібно знати кількість транспортних засобів, щоб ця дорога була цікава, щоб хтось платив за її використання.
Одна із перших доріг про яку ми говорили, це дорога від Ковеля до пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ". Це перший кейс, у якому ми розглядали дорогу можливу для приватного публічного партнерства. Йшлося про її ремонт і розбудову в чотири смуги. З іншого боку Польща будує автобан і його добре було би продовжити до Ковеля - там є і залізничний вузол, і далі дорожній вузол. Це буде хороший кейс, який ми спробуємо відпрацювати.
На початку цього року ми аналізували Стратегію розбудови прикордонної інфраструктури, розраховану до 2030 року. У ній вказувалося, що станом на січень 2025 року діяло 16 пунктів пропуску через державний кордон для вантажних автомобілів та 28 пунктів пропуску для автобусів. Також планувалося, що до 2027 року буде працювати вже 29 пунктів пропуску для вантажних автомобілів та автобусів і до 2030 року буде тенденція до подальшого зростання цього показника. Яку можемо спостерігати динаміку на сьогодні?
Хороший тренд Стратегії з розбудови пунктів пропуску в тому, що вона в нас в принципі була зроблена. Там є план, за яким ми рухаємося далі. Це документ уряду, в якому конкретно вказано, які пункти пропуску в який рік повинні бути побудовані чи реконструйовані.
Погана історія в цій ситуації склалася через те, що на перший рік реалізації цієї Стратегії передбачалося, в тому числі, й фінансування від Американського агентства з міжнародного розвитку USAID, зокрема проекту ERA. За рахунок цих коштів мала здійснюватися велика частка змін і розбудов на пунктах пропуску. Але проекти USAID закрилися. Це утворило дірку в фінансуванні нашого плану. Виходимо з ситуації декількома шляхами. Перший - перепрофілювання коштів державного бюджету на пункти пропуску, на які мало йти американське фінансування. Це дозволяє продовжувати рух. Але деякі проекти ми відтерміновуємо. Як наприклад розширення пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ". Це мав бути найбільший проект, він мав бути розбудований удвічі. Не те, щоб ми поставили його повноцінно на паузу. Але чекаємо зараз на фінансування від Європейського інвестиційного банку, а це довгостроковий процес.
Усі інші проекти працюють і йдуть. Передусім розбудовуємо пункти пропуску за рахунок підтримки Європейського союзу через проект "Механізми сполучення з Європою" (Connecting Europe Facility). У нас чотири смуги руху будуються на пункті пропуску "Порубне-Сірет" в Чернівецькій області. І вони будуть здані десь в середині наступного року. Ми, зі свого боку, починаємо будівництво вже в грудні. Румунія почне десь із березня-квітня наступного року. До кінця літа маємо закінчити. Йдеться про чотири нових смуги саме на вантажний напрямок і це точно десь удвічі збільшить пропускну спроможність цього ПП.
Далі ми розбудовуємо повноцінно ПП "Лужанка-Берегшурань". Він в дуже обмеженому і жахливому стані на сьогодні - функціонує лише для маленьких вантажівок і не є повноцінним великим пунктом пропуску. І це теж окремий трек, який фінансуємо за рахунок Connecting Europe Facility. Наступного року ми здамо цей пункт пропуску до Угорщини із Закарпатської області.
Водночас маємо величезний проект - це створення нового пункту пропуску "Біла Церква - Сігет Мармацієй". Це ПП з Румунією теж на Закарпатті. Румунія побудувала міст через Тису. Зараз ми доводимо нашу дорогу до рівня цього мосту і маємо до кінця року повноцінно зрівнятися з ним. А наступного року поставимо тимчасову інфраструктуру, запустимо рух, відкриємо пункт пропуску і далі будемо його розбудовувати. Це крупний проект, який передбачає відкриття великого вантажного пункту пропуску. Тому це нешвидка історія. На перший пункт ми знайшли гроші в державному бюджеті і на наступний рік для нас є великим пріоритетом - відкрити "Білу Церкву" як вантажний пункт пропуску.
Йдуть роботи також по пункту пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке". Ми підписали угоду зі Словаччиною про запуск пішохідного руху. Нині людям із Ужгорода доводиться їхати в інші пункти пропуску. Але "Ужгород - Вишнє Нємецьке" знаходиться фактично в межах міста і було би дуже класно йти на пішохідний перехід. Це могло би зменшити навантаження і на автомобілі. Сподіваюся, що найближчим часом ми ратифікуємо цю угоду з української сторони. І до кінця грудня плануємо запустити цей пішохідний рух. Водночас, плануємо там розбудувати пасажирський термінал для автобусів, який зараз взагалі не працює. Це дозволить збільшити кількість автобусів і звільнити дві смуги для вантажівок.
Такими напрямки ми рухаємося для забезпечення інфраструктури. Але ще один великий трек по пунктах пропуску - це електронна черга (єЧерга). Ця система вже забезпечує відсутність вантажівок і автобусів перед кордоном. Водночас, плануємо або на кінець цього року, або на початок наступного запустити проект для реєстрації в єЧерзі легкових автомобілів на одному з пунктів пропуску. Громадяни зможуть обрати свій час на перетин кордону і пройти його без будь-якої черги. Це класний інструмент, який допомагає в комерційному транспорті. Думаю, наші громадяни зацікавлені в такому інструментів і для легкових автомобілів.
Які ваші оцінки з приводу розвитку транс’європейської транспортної мережі (TEN-T)?
Саме працюємо над цим з ЄС. На 2028 рік запускається новий проект фінансування Connecting Europe Facility, який стосується проектів розбудови інфраструктури в TEN-T. Ми подавали торік проект із розбудови пункту пропуску "Дякове - Халмеу". Це теж Закарпатська область на кордоні з Румунією. Фінансування не отримали, але проект увійшов у шорт-лист. Його підтримали, але на нього не вистачило грошей.
Утім ми бачимо, що Європа готова далі фінансувати розбудову і пунктів пропуску, і доріг на шляху TEN-T. Ми залучаємо також і інше фінансування, яке дозволить нам будувати дороги від пунктів пропуску до основних обласних центрів. Наприклад, зараз розглядаємо питання будівництва за рахунок європейських коштів автобану від ПП "Порубне - Сірет" до Чернівців. Бо з румунської сторони так само дзеркально планується розбудова дороги, і ми закладаємо це, як спільний проект із Румунією. Плануємо далі працювати з нашими європейськими країнами, щоб разом із ними створювати такі "дзеркальні проекти" і просити ЄС допомагати і нашому сусіду з ЄС, і Україні. Такі кейси в нас вже є.
Друга частина по TEN-T, яка важлива, - у нас діє Регламент ЄС щодо інфраструктури альтернативних видів пального (AFIR). Ця директива каже, що на дорогах TEN-T Україна має забезпечити сервісні зони з електрозарядними станціями з кіловатністю 350 кВт і вище. Міністерство працює зараз над цим. Я особисто відповідаю за цей напрямок. Ми розробляємо концепцію розбудови зарядних станцій і сервісних зон для України на майбутні роки. І ця концепція буде до кінця грудня відправлена до уряду для затвердження. У ній ми закладаємо необхідність для України встановлення на дорогах TEN-T сервісних зон для паркування легкових і вантажних автомобілів але з електрозарядною інфраструктурою. Це окремий трек для євроінтеграції. Але це трек і для забезпечення доріг TEN-T всією інфраструктурою, яка вказана в європейському законодавстві.
Читайте також Транспортна стратегія 2030: Що передбачено для сфери автомобільних перевезень