Латвія знайшла особливий шлях у електрифікації громадського транспорту. Окрім закупівель великих електробусів, трамваїв чи тролейбусів, міста та регіони балтійської країни вирішили перевести з дизпалива на акумуляторні батареї навіть мікроавтобуси. Цю ініціативу допомагає втілити у реальність латвійська компанія Electrify. Вже кілька років вона спеціалізується на виробництві маломісних електричних автобусів (місткістю до 22 пасажирів). Виконавчий директор та співвласник компанії Аґріс Амоліньш в інтерв'ю порталу ЦТС розповів про особливості електрифікації мікроавтобусів і чому Латвія приділяє таку увагу цьому виду громадського транспорту.

DSC_8979

Чому ви обрали для роботи саме автобуси малої місткості?

Все почалось у 2016 році. Латвія одержала гроші з європейських фондів на розвиток громадського транспорту. Наша країна невелика за населенням, тому більшість людей мешкає у маленьких містечках, які використовують мікроавтобуси для обслуговування маршрутів громадського транспорту. Однією з умов одержання цього гранту стало зниження викидів в атмосферу. Мікроавтобуси на батареях розглядалися латвійськими містами як один із інструментів на шляху до цієї мети. Місто Вентспілс оголосило тендер на придбання електричних мікроавтобусів, але жоден із виробників не зміг запропонувати відповідний продукт.

Тому наша компанія вирішила зробити його, об'єднавшись із двома партнерами, також із Латвії – компанією Universal LTD, що спеціалізується на переобладнанні мікроавтобусів під вимоги клієнтів, та Drive eO, яка займається розробкою електромобілів. Щодо великих автобусів, то на цьому ринку існують великі виробники, які пропонують електричні автобуси великої місткості, а мікроавтобуси - ні.

Яка модель мікроавтобуса стала основою вашого продукту?

Для розробки прототипу ми взяли дизельний мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter. Він добре зарекомендував себе на міських та міжміських маршрутах у Латвії. Іншою перевагою цієї моделі була омологація, цей мікроавтобус вже був сертифікований для експлуатації у країнах Європейського Союзу. Нам просто потрібно було внести зміни до цієї сертифікації.

Коли почались постачання перших електричних мікроавтобусів?

Наприкінці 2017 року у нас уже був готовий перший прототип, який ми успішно протестували за різних умов. Через два роки, у 2019 році, ми підписали перший договір на постачання до Вентспілсу 14 електричних мікроавтобусів для роботи на міських маршрутах. Цей проект був цікавий тим, що замовник вимагав, щоб заряджання мікроавтобуса здійснювалося не від розетки, як у звичайних електромобілів, а за допомогою пантографа, встановленого на даху. Цей контракт ми виконали у 2021-2022 роках.

Наступним містом стала Лієпая, куди у 2021 році ми поставили 6 мікроавтобусів, ще 3 автобуси були відправлені до Риги. Наразі ми виконуємо контракт на постачання 10 мікроавтобусів для Відземського регіону, вони обслуговують міжміські маршрути між містами Лімбажі, Цесіс та Сігулда довжиною близько 50 км. На даний момент Латвією їздить близько 30 наших мікроавтобусів.

Ваші електричні мікроавтобуси обслуговують і міські, і міжміські маршрути. Які відмінності між тими, що курсують у місті та за його межами?

Мікроавтобуси, які їздять містом, оснащені батареєю меншої потужності. Вони можуть їздити на одному заряді до 100 км, але при цьому батареї дуже швидко заряджаються. Міжміські автобуси можуть проїжджати на одному заряді до 200 км взимку і 250 км влітку.

Де і як відбувається заряджання мікроавтобусів?

Заряджання здійснюється на кінцевих зупинках у проміжках між висадкою та посадкою пасажирів. Наприклад, у Вентспілсі ми спорудили три зарядні станції.

IMG_5014

Чому саме три?

Це була вимога замовника. У майбутньому місто Вентспілс планує повністю замінити свій парк дизельних мікроавтобусів на електричні. Нині у місті налічується 60 мікроавтобусів, з них 14 – електричні. Для повноцінної роботи 14 мікроавтобусів вистачило б двох станцій. У середньому мікроавтобус робить коло на 20 км, потім заряджається. Для підзарядки на одне коло потрібно п'ять хвилин.

Скільки часу потрібно для повного заряджання батареї?

Для нормальної експлуатації батарей краще виконувати повільне заряджання. Існує діапазон від 20 до 80%, який можна заряджати з дуже великою потужністю, це так звана технологія швидкої зарядки (fast charging). Для підзарядки батареї, достатньої для поїздки на 60 км, потрібно близько 15 хвилин.

Повне заряджання батареї мікроавтобусів відбувається вночі на повільному заряджанні, що дозволяє продовжити термін служби батареї. При повільному заряджанні батарею на 100 км пробігу можна зарядити за 2,5-3 години. Краще, аби автобус заряджався на повільній зарядці, це особливо важливо взимку.

Якою є специфіка заряджання мікроавтобусів на міжміських лініях?

У середньому наші мікроавтобуси проїжджають за день до 400 км. Йдеться про міські та міжміські маршрути. Ті, що їздять між містами, не вимагають частого заряджання батареї як у місті. Вони можуть повністю зарядити батарею протягом двох годин. На міжміських маршрутах мікроавтобус повинен дотриматися інтервалу в 30-40 хвилин між прибуттям на кінцеву зупинку та відправленням з неї. Тому його підзарядка відбувається у цей період.

Раніше ви згадували, що вентспілські мікроавтобуси мають пантограф. Тільки у цьому місті?

Так, тільки тут. Чесно кажучи, пантограф – це недешеве рішення, але такою була вимога замовника. У перспективі вони планують закуповувати великі електробуси, тому зарядні станції розраховані і на роботу з великими автобусами. До того ж, через пантограф мікроавтобус може швидше заряджатися, ніж через розетку.

У зв'язку з цим таке питання: чи може мікроавтобус із пантографом заряджатися від тролейбусної чи трамвайної контактної мережі?

Це можливо, але треба враховувати багато важливих нюансів. Перший – це напруга контактної мережі (для тролейбуса вона набагато вища, ніж та, що використовується для заряджання батарей у мікроавтобусах), другий – це вид струму (змінний чи постійний). І третій важливий нюанс – це потужність мережі. Якщо на одній ділянці заряджатиметься мікроавтобус, то тролейбусу вже може не вистачити потужності для їзди. Це цікава, але складна ідея. Я знаю, що у Чехії реалізували один подібний проект.

Давайте поговоримо детальніше про автобуси. Ви купуєте готові дизельні автобуси чи виробники постачають вам техніку без двигунів?

Ми дуже хотіли б, щоб нам постачали мікроавтобуси без двигунів. Ми розмовляли про це з Mercedes-Benz, але вони нам сказали, що їм буде набагато дорожче зупиняти конвеєр. Тому ми отримуємо дизельні мікроавтобуси у повній комплектації, потім встановлюємо на них батареї, а двигуни продаємо іншим компаніям.

Цього року ми почали працювати з оригінальними електричними мікроавтобусами від Mercedes-Benz – Mercedes Benz eSprinter. Цей автобус гарний, але може перевозити не більше 8 пасажирів, а заряду його батареї вистачає лише на 70 км. Тому ми ставимо додаткову батарею, а також замінюємо задній міст, щоби він зміг перевозити до 22 пасажирів.

А в салоні щось змінюєте?

Салон ми робимо з нуля, тому що дизельний мікроавтобус приходить до нас із заводу як вантажний. Потім ми робимо з нього пасажирський відповідно до всіх чинних регламентів.

Скільки часу триває цей процес?

Переобладнання салону займає близько 3-4 тижнів, а встановлення батарей та супутніх компонентів – близько 8 тижнів.

Де відбувається переобладнання?

Все відбувається у Латвії. Переобладнання салону відбувається у Єлгаві на базі колишньої Ризької автобусної фабрики (РАФ). Зараз там розташовані виробничі потужності нашого партнера – компанії Universal LTD. Інший наш партнер Drive eO відповідає за встановлення батарей, їхній офіс розташований у місті Огре, недалеко від Риги. Раніше вони виготовляли гоночні електромобілі, у тому числі і для ралі Париж-Дакар.

Де саме встановлюються батареї? На місці двигуна?

Частина батарейної системи встановлюється на місці, де був двигун, інша частина посередині кузова, під підлогою. Це необхідно для розподілу ваги.

Скільки років можуть експлуатуватися батареї на міських та міжміських маршрутах?

Ми надаємо гарантію 7 років. Цю гарантію дає виробник батарей. Виробник також надає рекомендації, як батареї заряджати та використовувати. Після семирічного терміну ми також гарантуємо, що ємність батареї залишиться на рівні щонайменше 80% від початкової.

Які переваги електричного мікроавтобуса, порівняно з дизельним, крім рівня викидів в атмосферу?

Наші мікроавтобуси проїхали понад 1 млн км. Експлуатаційні витрати є досить низькими. Головне – правильно заряджати батарею. Також ми маємо дотації на "зелений транспорт", аби стимулювати міста до придбання екологічного громадського транспорту.

Якщо електричні мікроавтобуси та електробуси стануть популярними у Латвії, чи вистачить у країні потужності енергосистеми?

Це дуже гарне питання. Поки що вистачає. Але якщо припустити, що більшість міст різко почнуть закуповувати електробуси, то, звичайно, не вистачить. Це проблема не лише Латвії, а й інших країн, навіть Норвегії. Тому однією з альтернатив може стати водень.

На цей ринок не плануєте зайти?

Ми маємо проект водневого мікроавтобуса на основі технології паливних елементів (fuel cell technology). Це, по суті, той же самий електричний мікроавтобус, але енергію він отримує від паливних водневих елементів.

Це вже прототип?

Поки що це лише проект, це ще не готовий продукт. Але з воднем є складнощі. По-перше, запровадження цього палива потребує створення мережі заправок. У деяких країнах Європи вже з'являються водневі заправки, але їх поки що дуже мало. По-друге, транспортування та зберігання водню потребує підтримки необхідної температури.

Які у вас плани на найближчі роки?

Наразі ми закінчуємо виконання замовлення на 10 мікроавтобусів для Відземського регіону. Також плануємо нові поставки до Вентспілсу та інших міст Латвії. На перспективу ми розглядаємо ринок Скандинавії. Там мікроавтобуси також використовуються на завантажених маршрутах громадського транспорту, а також для підвезення школярів, пенсіонерів і маломобільних людей. Нам вдалося укласти перший договір із норвезьким перевізником Boreal. Крім того, зараз ведемо переговори з кількома потенційними клієнтами у Скандинавії.

Читайте також "Тесла" серед автобусів. Досвід німецького Золінгена, який можна втілювати й в Україні