Зі статтями за попередні періоди можна ознайомитися за посиланнями: 2016, 2017.
Зазначу, що провідні вітчизняні летовища, згідно даних Мінінфраструктури, продовжували зростати увесь 2017-й рік на 29%, що лише на кілька відсотків менше у порівнянні із 2016-м.
Так, аеропорт "Бориспіль" прогнозовано перетнув позначку у 10 млн, і завершив рік з абсолютним рекордом України у 10,55 млн пасажирів, 1/3 з яких, традиційно, рушили трансфером повз Україну. Керівництво аеропорту впевнено розпочало реалізацію проекту під умовною назвою "аеропорт-хаб", метою якого є посилення інфраструктурної міцності аеропорту викликам, що стоять на шляху до його розвитку. Так, розпочате розширення галереї терміналу D з одночасною масштабною добудовою перону; розширення трансферної зони; добудова паркінгу та багажного відділення. В планах на 2018-й рік - виконання концепції реконструкції (або будівництва) старої смуги летовища, відомої зараз як "льотна зона №2". Реалізації таких проектів сприяє зростання сукупного доходу підприємства за рахунок грамотної стратегії співпраці із авіакомпаніями, розвитку неавіаційних послуг та оптимізації бази оподаткування (проведена перереєстрація аеропорту з м. Бориспіль у с.Гора Бориспільського р-ну).
Аеропорти "Київ" та "Львів" наполегливо працювали над залученням нових і поверненням старих авіакомпаній в свій пул. Це дало змогу наростити пасажиропотік до 1,4 та 1,08 млн пас. відповідно. Неможливо не відзначити фаховий підхід керівництва цих двох летовищ до переговорного процесу. До прикладу, навіть розрив стосунків із найкращою лоукост-авіакомпанією Європи, не завадив "Львову" залучити нових авіаперевізників. Окремо відзначу поліпшення льотних умов у Культурній столиці України. У зв'язку із отриманням летовищем ІІ категорії літати відтепер можна за гірших погодних умов (а це - менша кількість уходів на "запасний" аеродром).
Аеропорти "Харків" та "Одеса" так само нарощують пасажиропотік, дивуючи нас позитивними статистичними звітами, як і минулого року. Одеситам вдалося зустріти мільйонного пасажира ще у жовтні, і за результатом року очікуємо 1,2-1,25 млн пасажирів. Харківське летовище хоч і поступається одеситам у абсолютних цифрах (806 тис. пас.), проте має значно кращу динаміку зростання пасажиропотоку (+35%). Для "Одеси" головним викликом у 2018-му році залишатиметься реалізація проекту будівництва нового аеродромного комплексу, на який Урядом виділяються значні кошти в рамках ДЦП "Розвитку аеропортів до 2023 року".
Аеропорти "Вінниця", "Херсон", "Запоріжжя" та "Чернівці" звітуватимуть про повільне, але стабільне зростання пасажиропотоку. Керівництво цих летовищ працюватиме у 2018-му над створенням та реалізацією проектів розвитку аеродромної інфраструктури. "Чернівці", провівши ряд тендерів, вже займаються підготовкою до повноцінної реконструкції елементів аеродрому та побудови нового терміналу для реалізації попиту у рейсах до Європи. В "Запоріжжі" вже розпочали підготовчі роботи зі зведення нового аеровокзалу на 400 пас./годину. "Херсон" завершив реконструкцію частини аеродрому і розпочинатиме реконструкцію ЗПС. Всі три аеропорти постійно вдосконалюють і закуповують базу аеродромних машин та механізмів.
На жаль, без рейсів, але з надією на відродження у 2018-му році залишаються аеропорти "Полтава" (наприкінці минулого року отримав статус "міжнародний"), "Ужгород" (поки відсутнє рішення щодо управління повітряним рухом), "Черкаси" і "Тернопіль" (активізація влади регіону, опрацювання варіантів залучення інвестицій у проекти реконструкцій) та "Миколаїв". І навіть не дивлячись на туманне завершення авіаційного року в Миколаєві, послідовність дій цієї області в питаннях відновлення летовища, може стати зразковою для інших аеропортів, які є на "низькому старті" в бажанні відродити польоти.
Очікуваною є поява ще одного повноцінного цивільного аеропорту в Україні. Ним може стати аеродром Білої Церкви, Гостомель, Житомир або ж маловідомий аеродром в Ніжині. Це зумовлено запитом з боку т.зв. лоукост-авіакомпаній, які прагнуть літати з власного базового аеропорту із низькими ставками-зборами та зручним транспортним сполученням із довколишніми населеними пунктами.
Важливим поліпшенням для аеропортів стане анонсований наказ МІУ щодо дерегуляції тарифів в регіональних аеропортах із пасажиропотоком до 5 млн пас.. Це дасть змогу летовищам самостійно встановлювати тарифи на обслуговування авіакомпаній. Також до ВРУ нарешті потраплять доопрацьовані в Мінекономіки законопроекти про державно-приватне партнерство та концесію. Також можна очікувати спрощення організації оренди державного майна, та створення реально діючого механізму корпоратизації летовищ для подальшого продажу прав на управління аеропортовими комплексам.
До сумнівних рішень можна сміливо віднести Постанову КМУ №676, що встановлює немалі страхові суми для діючих аеропортів, ускладнюватиме і без того нелегке життя експлуатантам летовищ і, скоріше за все, потребуватиме перегляду через невідповідність страхових зборів фактичному прибутку летовищ.
Зі станом авіаринку України в цілому та його перспективами можна ознайомитися також у дослідженні.
