1. На передній план вийшли екологічні питання. Саме вони, а не, скажімо, бюджет, сума внесків чи економіка галузі, викликали найбільш гострі дискусії та щирі овації. Окремо відзначу, що екологічні питання перестали бути прерогативою розвинутих та заможних країн, які вже вирішили інші насущні проблеми. Найбільш натхненна промова, що закликала до завершення обговорень та прийняття рішення, була виголошена представником Буркіна-Фасо, а підтримана делегатом Маршалових островів і згодом багатьма іншими.
Як зазначив у вітальному слові Генсек ООН Пан Гі Мун, погляди всього світу прикуті до Асамблеї, що мала прийняти історичне рішення у боротьбі зі зміною клімату. Україна також підтримала резолюцію щодо впровадження Глобальної системи ринкових заходів (GMBM), адже екологічна система планети не зважає на встановлені політичні кордони, і відчутних змін можна досягти лише спільними діями.
2. Під час пленарних засідань дуже відчувалось "обережне" ставлення до РФ, остання майже завжди мала протилежні до основної частини делегацій думки з питань порядку денного.
3. Україна зробила одну з найсильніших заяв з-поміж усіх країн, що виступали зі statement. Згадали неправомірні дії РФ щодо незаконної анексії Криму, ситуації на Донбасі, порушення міжнародних домовленостей з питань обслуговування повітряного руху над відкритим морем. Але не забули і позитивні моменти, зокрема розвиток аеронавігаційних технологій. Зал слухав мовчки, РФ заяву проігнорувала, просто не з’явившись.
P.S. Світ величезний. На жаль, в Києві цього майже не помітно. На заході міжнародного рівня фраза "поєднання культур" отримує переконливу ілюстрацію. Багато представників різних країн навчались у Києві, чи співпрацювали з ДП "Антонов", тому теми для small talks були завжди.
