Всі сектори інфраструктури тісно пов’язані один з одним, і зміни в одному з них прямо впливають на всі інші сфери. В рамках одного заходу ми обговорили декілька профільних секторів - поштовий, залізничний, річковий/морський.

"Укрпошта": історія Попелюшки 

Ми розпочали наш захід з розмови про реформування поштової галузі. Кейс "Укрпошти" показовий у контексті необхідності структурних змін в державному секторі.

1

Бекграунд компанії - повністю застаріла інфраструктура, неефективна логістична схема роботи, відсутність інвестицій та технологічного розвитку і на довершення - корупція. Така спадщина потребує нових підходів та нестандартних рішень для трансформації поштового гіганта з "Попелюшки" в "чарівну принцесу", втіленням якої займається генеральний директор Ігор Смілянський.

Перш ніж говорити про зрушення та успіхи компанії, Ігор Смілянський додатково наголошує на соціальних обов’язках компанії. А подальше зростання компанії покладають на розвиток логістичних та фінансових послуг. Основну частину зростання доходу буде забезпечено за рахунок збільшення обсягу пересилання посилок (питому вагу будуть становити міжнародні посилки) та фінансових послуг компанії - збільшення кількості платежів і переказів.

Вагома перевага Укрпошти - доступність по всій країні, адже її відділення є у найвіддаленіших точках (79% відділень знаходяться у селах з кількістю населення менше 2 тис. людей). Компанія також широко представлена на зовнішніх ринках і співпрацює зі 192 національними поштовими операторами.

Останні світові тенденції свідчать про скорочення ринку письмової кореспонденції, водночас ринок посилок значно зростає за рахунок e-commerce. Зокрема, в Україні збільшується частка користувачів, які купують товари в іноземних інтернет-магазинах. Глобальні виклики разом із локальними проблемами ставлять амбітні цілі  для трансформації "Укрпошти" у сучасну клієнтоорієнтовану сервісну компанію.

"Укрзалізниця" - bottle neck українського експорту?  

Другий інфраструктурний блок стосувався діяльності ПАТ "Укрзалізниця" - системно важливого підприємства у сфері залізничних перевезень та невід’ємної частини економіки України. У значній кількості випадків національне виробництво, промисловість та експорт є залежними, у тому числі, від ефективної роботи національного перевізника. Комітет з логістики Асоціації активно долучається до тривалої дискусії навколо роботи та ефективності УЗ, яка забезпечує 82% вантажних перевезень України.

Директор з економіки та фінансів УЗ Андрій Рязанцев разом із топ-керівниками УЗ озвучили основні напрямки роботи на найближче майбутнє: врегулювання ситуації з виплатами податку на землю, розвиток пасажирських перевезень, здійснення дерегуляції вагонної складової тарифу на вантажні перевезення, а також представили цільову структуру вертикалі вантажних перевезень та "оптимістичний сценарій" процесу утворення UZ Cargo Wagon (ДП, на баланс якого будуть передані напіввагони закуплені за кошти запланованого кредиту від ЄБРР) та його інтеграція в UZ Cargo (передбачається, що ДП буде встановлювати умови обігу вагонів).

2

3  

В умовах нинішнього дефіциту вагонів та локомотивів, особливу зацікавленість для бізнесу представляють плани УЗ з оновлення вантажного локомотивного парку та парку вантажних вагонів у 2018 році:

 4

Для Комітету з логістики одним із найбільш актуальних питань є гарантування безпеки перевезення вантажів - представники бізнесу потерпають від випадків крадіжок вантажів під час їх транспортування та зазнають значних фінансових збитків. Відповідні пропозиції щодо врегулювання несприятливої ситуації на залізницях були нещодавно направлені від Комітету. Проблемним моментом є те, що розкрадання відбувається організованими злочинними групами, які, за інформацією компаній-членів Комітету, володіють заздалегідь необхідною інформацією (наприклад, вид вантажу, його місцезнаходження).

Від Андрія Рязанцева була озвучена пропозиція перейти на механізм страхування вантажів. Воєнізована охорона та поліція не принесли потрібної ефективності, тому зі сторони УЗ ініційована зустріч з топовими страховими компаніями.

В той же час, багато дискусій викликало питання нової процедури розподілу вагонів-зерновозів, а саме, маршрутний підхід. За словами Андрія Рязанцева, Укрзалізниці потрібні компактні точки завантаження з метою збільшення оборотності вагонів. У представників бізнесу думки з цього приводу розділилися: компанії, що "за" маршрутний підхід наводять приклади іноземного досвіду та об’єктивність такого підходу в рамках дефіциту зерновозів. Аргументи "проти" базуються на тому, що можливість формувати маршрути є тільки у найбільших зернотрейдерів, що ставить учасників ринку в нерівні умови. Розпочинаючи наступну панель з морського та річкового транспорту, міністр інфраструктури Володимир Омелян прокоментував, що дана система розподілу вагонів-зерновозів є ще надто "сирою". Задля врахування думок всіх учасників ринку, було домовлено провести окрему зустріч компаній-членів Асоціації разом із представниками УЗ.

Що чекає на водний транспорт?

 Міністр інфраструктури Володимир Омелян своїм виступом підвів підсумки Інфраструктурного дня та окреслив головні пріоритети, а саме: прийняття пакету інфраструктурного законодавства, внесеного до Парламенту -  про внутрішні водні шляхи, про залізничний транспорт, будівництво концесійних доріг та інші. Ми підтримуємо думку Міністра щодо необхідності прийняття галузевих законопроектів та постійно долучалися до дискусії навколо відповідних проектів. Особлива увага була приділена законопроекту про залізничний транспорт, який є вкрай важливим для бізнесу, адже він може якісно змінити роботу та ефективність "Укрзалізниці". Міністр закликав проголосувати його в цілому та за основу у першому читанні та пообіцяв детальніше обговорити коментарі та пропозиції Комітету з логістики на спільній зустрічі.

Під час обговорення сектору морської інфраструктури, керівник ДП "АМПУ" Райвіс Вецкаганс представив поточні результати одного з найбільших державних підприємств:

6

Ми також обговорили найважливіше на даний момент питання для Комітету: портові збори. Ми підтримуємо ухвалене Урядом рішення щодо зниження ставок портових зборів та скорочення частки відрахування чистого прибутку ДП "АМПУ" в державний бюджет з 75% до 50% з 1 січня 2018. Це найбільш очікувані рішення за останній час для бізнесу, які дозволять українським портам розвиватись. За оцінками експертів Світового банку, існує доволі значний простір для зменшення портових зборів. Це, в свою чергу, знизить вартість логістики в Україні, яка в порівнянні з Францією, Німеччиною та США вища на 40%. 

Інше важливе питання - Методика розрахунку ставок портових зборів, проект якої передбачає формування ставок портових зборів за принципом "витрати плюс".

Компаніями Комітету було зазначено, що вони очікують на презентацію проекту актуального Порядку справляння портових зборів на основі нової Методики разом із прикладами розрахунків, що надасть більш комплексне розуміння. Ми також запевнили у подальшій готовності долучатися до процесу розробки відповідних проектів.

Окрема увага була приділена перспективному плану заходів АМПУ на наступний рік, що визначає основні напрямки майбутньої роботи підприємства: 

5

Для компаній-членів Асоціації дійсно важливо було почути плани органів влади щодо розвитку інфраструктури на наступний рік. Ми сподіваємося, що заявлені реформи триватимуть у заданому темпі, а бізнес матиме чітке розуміння майбутніх кроків та відповідно плануватиме свою роботу.