Безпека - відсутність будь-якого ризику, у випадку реалізації якого виникають негативні наслідки відносно когось чи чогось. Це одне з визначень поняття "безпека". Основним чинником є ризик, а саме його усвідомлення та недопущення його настання. У вмінні передбачати та попереджати настання ризиків попереду атомна енергетика та авіаперевезення, органи влади Токіо та Сінгапуру, японські залізниці. Це вміння базується не на "hard soft", а на ставленні людей до безпеки життя людини та "чужого" майна. У нашій країні безпека не є пріоритетом. Проте, саме акцент на безпеці може призвести до зрушень.
Перебуваючи на заводі TOYOTA в Японії спостерігав незвичну картину. З обіду повертались учні технікуму, які йшли ланцюжком один за одним. Підходячи до переходу, кожен зупинявся біля краю тротуару, показував рукою спочатку вправо, потім вліво, промовляючи гучно щось японською. Виявилось, що вони промовляли на кшталт "праворуч вільно", "ліворуч вільно" і тоді переходили дорогу. Це вимоги безпеки. Схоже спостерігав і в автобусі на міжміському рейсі, коли водій біля кожного перехрестя вголос проговорював, що проїзд можливий. Безпека є основним пріоритетом кожної японської залізниці, тому саме ці залізниці є найбезпечнішими у світі.
Відомим є кейс американської корпорації "Alcoa" - "Американської алюмінієвої компанії" (описано в книзі "Сила звички" Чарльза Дахіґґа). У 1987 році компанія визначила пріоритетом не прибуток, не скорочення витрат, а показники безпеки праці. У 2000 році щорічний дохід був уп’ятеро більший, а ринкова капіталізація зросла на 27 мільярдів доларів. Сьогодні Alcoa є однією з найбезпечніших компаній у світі. Але успіху було досягнуто через зміну ставлення до безпеки, зміну пріоритетів та зміну звичок працівників та менеджменту. Алгоритм полягав у наступному: якщо хтось травмувався, директор заводу повинен був протягом доби повідомити керівника корпорації про інцидент і надати план заходів, які мали гарантувати, що такого більше ніколи не трапиться. Тільки той, хто підтримував цю систему, міг розраховувати на підвищення. Впровадження такої системи змінило звички працівників та менеджменту, що призвело до поліпшення безпеки, впровадження нових процедур, скорочення витрат, зростання продуктивності праці. Звичка переросла в цінність, з якою компанія досягла значного успіху.
Ще коли у Німеччині були атомні електростанції, кожна особа, причетна (винна) до будь-якого інциденту, змушена була в подальшому презентувати свої помилки колегам, а також пропонувати заходи, які б не допустили подібних випадків у майбутньому.
У останні місяці новини переповнені повідомленнями про інциденти на залізниці. Багато випадків не потрапляють в новини. Випадки пов’язані як з життями людей, так і з заподіянням шкоди майну. Статистика випадків не висвітлюється. Серед заходів безпеки, які пропонуються, це, в основному, обіцянки заміни обладнання та техніки, покарання певних осіб (вина яких є спірною), та встановлення амулетів і здійснення обрядів.
Від залізничників залежать як життя та здоров’я людей, так і збереження майна та вантажів. Проте, більшість "залізничників" перестали це усвідомлювати.
Що ж може змінити ситуацію на краще? – Зміна ставлення до безпеки!
У тих системах, де безпека досягалась через загрози покарання, рівень безпеки вище, ніж там, де не приділяється увага безпеці. Але найвищий рівень безпеки там, де люди мають усвідомлення ризиків та необхідності дотримання правил безпеки через наявність відповідних звичок та базової цінності "безпека".
Колись залізниця вважалась найбезпечнішим видом транспорту. Сьогодні, українська залізниця такою не є. Від залізничників залежать як життя та здоров’я людей, так і збереження майна та вантажів. Проте, більшість "залізничників" перестали це усвідомлювати. Тому потрібно змінювати підходи та систему безпеки на залізниці, виносячи на поверхню всі проблемні питання та спільно шукаючи рішення. Але головне те, що слово "безпека" має перейти в категорію цінностей кожного працівника залізниці та тих осіб, які "перетинають колію".
